ПОСАДЖУ Я КВІТИ
Мамо, мамо, дай лопатку,
я піду копати грядку...
Рожі, мальви і дзвіночки
посаджу я в три рядочки.
Буде їх роса поїти,
буде щедро сонце гріти...
Як до школи вперше йтиму —
ось такий букет нестиму!
Тема: поетичний монолог майбутньої першокласниці.
Головна думка: «Як до школи вперше йтиму — ось такий букет нестиму!».
Мета: квіти – очі природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Уособлення: «роса поїти», «щедро сонце гріти».
Перелічування: «Рожі, мальви і дзвіночки».
Звертання: «Мамо».
Повтори (тавтологія): «мамо, мамо…».
Зменшуваний суфікс: «дзвіночки», «рядочки».
Оклик: «Як до школи вперше йтиму — ось такий букет нестиму!».
Інверсія: «Рожі, мальви і дзвіночки посаджу я в три рядочки».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
ма |
мо |
ма |
мо |
дай |
ло |
па |
тку |
я |
пі |
ду |
ко |
па |
ти |
гряд |
ку |
ро |
жі |
маль |
ви |
і |
дзві |
но |
чки |
по |
са |
джу |
я |
в три |
ря |
до |
чки |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: лопатку – грядку, дзвіночки – рядочки, поїти – гріти, йтиму – нестиму.
Короткий дитячий віршик про любов людей до квітів.
Майбутня першокласниця мріє подарувати першій вчительці гарний квітковий букет.
Щоб квіти милували своєю красою, їх варто садити!