Тема: розповідь про дівчину Калину і кущ калини.

Головна думка: «На згадку про твоє добре серце, щоб тебе не забули люди, подаруй мені своє ім'я – Калина».

Мета: калина – рослинний символ України.

Рід літератури: епос.

Жанр: легенда.

Будова твору:

Зачин: «То було дуже давно…».

Основна частина: «Якось, ідучи лісом, Калина викопала тонке стебло…».

Кінцівка: «Прийшла одного разу Калина, а кущ і каже їй…»

План

1. Красива дівчина Калина.

2. Виріс кущ з ягодами.

3. Ім’я для куща.

КАЛИНА

   То було дуже давно. В одно­му селі жила красива дівчина, яку звали Калина. Струнка, з довгою косою. Мала блакит­ні, наче бездонні озерця, очі й чорні, наче шнурочки, брови. Люди любили її за добре серце.

    Якось, ідучи лісом, Калина викопала тонке стебло й по­садила його край дороги. Зі стебла виріс великий кущ, а потім зацвів білим цвітом. А коли осипався цвіт, заблища­ли на кущі, як намистинки, ягоди, а в кожній ягідці – зер­нятко, наче маленьке сердечко.

Прийшла одного разу Калина, а кущ і каже їй:

– На згадку про твоє добре серце, щоб тебе не забули люди, подаруй мені своє ім'я – Калина.