Тема: розповідь про князя, який на честь перемоги над левом-людожером взяв собі ім’я Лев.
Головна думка: «місто, що незабаром тут постало, почали називати Львовом».
Мета: розповісти про легендарне походження назви міста Львів.
Рід літератури: епос.
Жанр: легенда.
Будова твору
|
Зачин |
«Один князь поїхав на лови. Він полював цілий день, а ввечері став на спочинок разом зі своїм почтом біля підніжжя високої гори…» |
|
Основна частина |
«Коли настала ніч, князь не ліг спати. З мечем у руках він чатував біля печери…» |
|
Кінцівка |
«Невдовзі біля підніжжя цієї гори почали селитися люди, сподіваючись на захист могутнього князя Лева від ворогів…» |
План
1. Князь поїхав на лови.
2. Засторога старця.
3. Мисливець не тікає від дичини.
4. Князь визволив край.
5. Ім’я Лев на честь перемоги.
6. Поселення назвали Львовом.
У цій легенді яскраво поєднана дійсність і вигадка.
Насправді засновником міста вважають короля Данила Галицького, який назвав місто на честь свого сина Лева.
У легенді вигаданий поєдинок князя-мисливця з левом-людожером, також йдеться про те, що князь-переможець узяв собі ім’я Лев, на сусідній горі побудував замок, навколо якого виросло місто Львів.
ЛЬВІВ
Один князь поїхав на лови. Він полював цілий день, а ввечері став на спочинок разом зі своїм почтом біля підніжжя високої гори. Аж підходить до вогнища старець і каже:
— Недобре місце ти вибрав, князю. Ця гора називається горою Лева. У ній є печера, а в тій печері живе величезний лев-людожер. Щоночі він виходить із печери та йде на пошуки поживи. Багато людей загинуло. Зрештою люди пішли із цих місць. А цієї ночі леву не доведеться далеко ходити на лови, якщо ти не втечеш звідси. Рятуй своє життя, князю.
— Мисливець не тікає від дичини, а полює на неї, — спокійно відказав князь.
— Якщо визволиш цей край від людожера, люди повік будуть вдячні тобі, — уклонившись, відповів старець і пішов.
Коли настала ніч, князь не ліг спати. З мечем у руках він чатував біля печери. І от наче грім гримнув удалині — це заревів лев, що прокинувся голодний та лютий.
Коли голова чудовиська з'явилася в отворі печери, князь змахнув мечем і щосили опустив його на могутню шию звіра. Від лев'ячого реву здригнулися гори — і мертвий звір упав на землю.
На честь перемоги князь узяв собі ім'я Лев, а зображення звіра помістив на своєму гербі. На сусідній горі, ще вищій від гори Лева, князь Лев збудував замок.
Невдовзі біля підніжжя цієї гори почали селитися люди, сподіваючись на захист могутнього князя Лева від ворогів. Тож місто, що незабаром тут постало, почали називати Львовом.