Тема: розповідь про вигадану мову двох хлопчаків.

Головна думка: «який гарний світ!».

Мета: з оптимізмом дивитися на світ, не боятися мріяти і фантазувати.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Доведення, що прочитали оповідання.

Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (хлопчики вигадують таємну мову) з життя декількох персонажів (хлопчики, синьйор, синьйора).

 

Будова твору

Зачин

«Два хлопчики гралися у дворі, вигадуючи свою таємну мову…»

Основна частина

«На балконі другого поверху сидів старий синьйор і чи­тав газету…»

Кінцівка

«А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора…»

План

1. Хлопчики вигадують таємну мову.

2. Розмова синьйора і синьйори.

3. Світ дійсно гарний.

 

Головні персонажі: синьйор і синьйора.

Другорядні персонажі: двоє хлопчиків.

Розповідь ведеться від імені автора.

 

Цитатна характеристика синьйора

Старий

«На балконі другого поверху сидів старий синьйор»

Любить читати

«і чи­тав газету»

Привітний, мрійливий

«Авжеж, зрозумів»

Оптиміст

«Бріф, бруф, браф, — відповів старий синьйор»

Цитатна характеристика синьйори

Незадоволена, буркотлива, непривітна

«От нерозумні хлоп'ята, — сказала синьйора»

Сердита

«Невже ви й це зрозуміли? — сер­дито вигукнула стара синьйора»

Песимістка

«А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора»

БРІФ, БРУФ, БРАФ  (переклад Івана Дзюби)

    Два хлопчики гралися у дворі, вигадуючи свою таємну мову, що її ніхто інший не зрозумів би.

— Бріф, браф, — мовив пер­ший.

— Браф, броф, — відповів другий.

    І обидва зареготали.

    На балконі другого поверху сидів старий синьйор і чи­тав газету, а з вікна, що навпроти, виглядала синьйора.

— От нерозумні хлоп'ята, — сказала синьйора.

— Я з вами не згоден, — відповів старий синьйор.

— Невже ви зрозуміли, що вони говорять?

— Авжеж, зрозумів. Перший сказав: «Який сьогодні гарний день!», а другий відповів: «Завтра буде ще кра­щий».

    Хлопчики знову заговорили своєю мовою:

— Мараскі, барабаскі, піпірімоскі, — сказав перший.

— Бруф, — відповів другий.

    І обидва зареготали.

— Невже ви й це зрозуміли? — сер­дито вигукнула стара синьйора.

— Авжеж, зрозумів, — відповів, усміхаючись, старий синьйор. — Пер­ший сказав: «Як добре жити на світі!», а другий відповів: «Який гарний світ!»

— А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора.

— Бріф, бруф, браф, — відповів старий синьйор.