Тема: розповідь про вигадану мову двох хлопчаків.
Головна думка: «який гарний світ!».
Мета: з оптимізмом дивитися на світ, не боятися мріяти і фантазувати.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання.
Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (хлопчики вигадують таємну мову) з життя декількох персонажів (хлопчики, синьйор, синьйора).
Будова твору
Зачин |
«Два хлопчики гралися у дворі, вигадуючи свою таємну мову…» |
Основна частина |
«На балконі другого поверху сидів старий синьйор і читав газету…» |
Кінцівка |
«А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора…» |
План
1. Хлопчики вигадують таємну мову.
2. Розмова синьйора і синьйори.
3. Світ дійсно гарний.
Головні персонажі: синьйор і синьйора.
Другорядні персонажі: двоє хлопчиків.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика синьйора
Старий |
«На балконі другого поверху сидів старий синьйор» |
Любить читати |
«і читав газету» |
Привітний, мрійливий |
«Авжеж, зрозумів» |
Оптиміст |
«Бріф, бруф, браф, — відповів старий синьйор» |
Цитатна характеристика синьйори
Незадоволена, буркотлива, непривітна |
«От нерозумні хлоп'ята, — сказала синьйора» |
Сердита |
«Невже ви й це зрозуміли? — сердито вигукнула стара синьйора» |
Песимістка |
«А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора» |
БРІФ, БРУФ, БРАФ (переклад Івана Дзюби)
Два хлопчики гралися у дворі, вигадуючи свою таємну мову, що її ніхто інший не зрозумів би.
— Бріф, браф, — мовив перший.
— Браф, броф, — відповів другий.
І обидва зареготали.
На балконі другого поверху сидів старий синьйор і читав газету, а з вікна, що навпроти, виглядала синьйора.
— От нерозумні хлоп'ята, — сказала синьйора.
— Я з вами не згоден, — відповів старий синьйор.
— Невже ви зрозуміли, що вони говорять?
— Авжеж, зрозумів. Перший сказав: «Який сьогодні гарний день!», а другий відповів: «Завтра буде ще кращий».
Хлопчики знову заговорили своєю мовою:
— Мараскі, барабаскі, піпірімоскі, — сказав перший.
— Бруф, — відповів другий.
І обидва зареготали.
— Невже ви й це зрозуміли? — сердито вигукнула стара синьйора.
— Авжеж, зрозумів, — відповів, усміхаючись, старий синьйор. — Перший сказав: «Як добре жити на світі!», а другий відповів: «Який гарний світ!»
— А світ дійсно гарний? — допитувалася синьйора.
— Бріф, бруф, браф, — відповів старий синьйор.