ЗОЛОТА ОСІНЬ
|
В парках і садочках, на доріжки й трави, падають листочки буро-золотаві. |
Де не глянь, навколо килим кольористий, віти напівголі й небо синє-чисте. |
Метушні немає, тиша й прохолода — осінь золотая тихо-ніжно ходить. |
Тема: поетична розповідь про прихід осені.
Головна думка: «осінь золотая тихо-ніжно ходить».
Мета: замилування красою осені.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «листочки буро-золотаві», «небо синє-чисте», «осінь золотая», «тихо-ніжно ходить».
Уособлення: «осінь ходить».
Метафора: «віти напівголі».
Метонімія: «навколо килим кольористий».
Інверсія: «падають листочки буро-золотаві».
Пестливі слова: «садочках», «доріжки».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний хорей.
|
де |
не |
глянь |
нав |
ко |
ло |
|
ки |
лим |
ко |
льо |
ри |
стий |
|
ві |
ти |
на |
пів |
го |
лі |
|
й не |
бо |
си |
нє |
чи |
сте |
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
Кольори: бурий, золотий, різнобарвний, синій.
Римування: перехресне (АБАБ)
Барвистий вірш про прихід золотої осені.
За її слідом листочки буро-золотаві падають, щоб утворити кольористі килими. Хоч небо ще чисте, проте вчувається осіння прохолода, коли тихо-ніжно приходить золота осінь.