ВІТРИСЬКО
|
— Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду? — Це я в листі заблудився і дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи у некошену траву? — Бо удався нелінивим, без роботи не живу! |
— Ой вітриську, робиш шкоду! Угамуйся хоч на мить! — Краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить! —
Звісив з тину босі ноги, свиснув — листя полягло. І за мить вподовж дороги покурівся1 за село. |
1. Покурівся — пішов, здіймаючи куряву на дорозі.
Тема: поетичний діалог господаря з вітриськом у саду.
Головна думка: «краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить».
Мета: господар залюбки збере свій врожай.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «чистім полі».
Уособлення: вітер «в листі заблудився», «звісив з тину босі ноги, свиснув, … покурівся».
Метафора: «листя полягло».
Риторичне запитання: «Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?».
Риторичний оклик: «Бо удався нелінивим, без роботи не живу!», «Угамуйся хоч на мить!», «Краще геть піду з городу, в чистім полі буду жить!».
Риторичне звертання: «Ой вітриську, робиш шкоду!».
Згрубілі суфікси: «вітриську».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
зві |
сив |
з ти |
ну |
бо |
сі |
но |
ги |
|
сви |
снув |
ли |
стя |
по |
ля |
гло |
|
|
і |
за |
мить |
впо |
довж |
до |
ро |
ги |
|
по |
ку |
рів |
ся |
за |
се |
ло |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: розходився – заблудився, саду – знайду, траву – живу, шкоду – городу, мить – жить, ноги – дороги, полягло – село.
Вірш написаний у формі діалогу господаря з вітриськом. Той заблукавши у господарському саду взявся до своєї звичної роботи – хилити до землі сливи. Проте господар не радий такій допомозі. Ми лише можемо здогадуватися про нестиглий врожай, якщо дбайливий господар ще не взявся до його збору. Нелінивий вітрисько не хоче робити шкоди працьовитому господареві, тому на його зауваження покурівся зі саду за село.