ВЕДМЕЖА КОЛИСАНКА
|
Підбиває мама листяну перину: — Укладайся спати, мій маленький сину. Зажурила осінь золоту діброву. Вітер нам співає пісню колискову. |
Вже поснули бджоли, мушки і жуки. Сплять сусіди наші — сірі їжаки. Запашні, малинові хай насняться сни. Спімо, мій кошлатику, міцно до весни. |
Тема: колискова для ведмедів восени.
Головна думка: «Спімо, мій кошлатику, міцно до весни».
Мета: розповісти, як зимують ведмеді.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «листяну перину», «золоту діброву», «сірі їжаки», «малинові сни».
Уособлення: «зажурила осінь … діброву», «вітер … співає».
Персоніфікація: «підбиває… перину», «поснули бджоли, мушки і жуки», «сплять … їжаки».
Пестливі слова: «маленький», «кошлатику».
Інверсія: «Вже поснули бджоли, мушки і жуки», «Сплять сусіди наші — сірі їжаки».
Перелічення: «бджоли, мушки і жуки».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: шестистопний хорей.
|
за |
жу |
ри |
ла |
о |
сінь |
зо |
ло |
ту |
ді |
бро |
ву |
|
ві |
тер |
нам |
спі |
ва |
є |
пі |
сню |
ко |
ли |
ско |
ву |
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ).
Рими: перину – сину, діброву – колискову, жуки – їжаки, сни – весни.
Пізнавальний віршик про зимівлю ведмедів.
Колисковою піснею мама присипляє свою дитину. У вірші мама-ведмедиха співає колисанку маленькому ведмежаті, бо на зиму ведмеді впадають у сплячку.
Розкажи, яких ведмедів бачила у зоопарку