Тема: розповідь про спів соловейка.
Головна думка: «Вітчизно моя! Ти найкраща, наймиліша».
Мета: уславлення прагнення до волі (волелюбності).
Рід літератури: епос.
Жанр: легенда.
Будова твору
|
Зачин |
«Якось один купець спіймав у лісі соловейка і приніс додому» |
|
Основна частина |
«Біля будинку торгівця ріс чудовий сад з неймовірними квітами…» |
|
Кінцівка |
«Відтоді соловейко співає на волі чудові пісні, славить своє гніздо і рідний край» |
План
1. Золота клітка для соловейка.
2. Жалібна пташина пісня.
4. Не можу жити на чужині.
5. Купець відпускає птаха на волю.
6. Вітчизна наймиліша.
7. Пісня вільного соловейка.
Казкове та реальне в легенді
|
Казкове |
Реальне |
|
Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, та привів його до клітки, щоб розгадати солов'їну пісню |
Змайстрував птахові дуже гарну клітку зі срібла, золота й коштовного каміння. |
Твір справив враження
Найбільше мене захопила легенда «Сумна пісня соловейка». Її створили наші предки слов’яни.
Цей твір найцікавіший, тому що оспівує народний український символ – соловейка. Цей птах згадується у багатьох фольклорних творах. У легенді він символізує прагнення до волі, що посилюється протиставленням чужини і Батьківщини, жалю і радості. Тепер я знаю ще одну цікаву легенду про солов’я.
СУМНА ПІСНЯ СОЛОВЕЙКА
Якось один купець спіймав у лісі соловейка і приніс додому. Він змайстрував птахові дуже гарну клітку зі срібла, золота й коштовного каміння та посадив туди соловейка.
Біля будинку торгівця ріс чудовий сад з неймовірними квітами. Посеред саду був водограй. Купець поставив клітку поблизу водограю й щодня вранці та ввечері приходив милуватися соловейком. А птах лише сумно дивився на небо й жалібно співав. Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, та привів його до клітки, щоб розгадати солов'їну пісню.
Послухав чоловік пташиний спів та й каже:
— Господарю, соловейко співає: «Вітчизно моя, гніздечко моє, я без вас не можу жити».
Минали дні, птах співав ще жалібніше. Якогось дня купець відімкнув клітку й випустив соловейка на волю, а сам осідлав коней і разом зі знавцем пташиної мови рушив услід за птахом.
Соловейко злетів високо в небо, перетнув долину, напився чистої джерельної води й полетів далі. Довго летів чи ні, аж нарешті дістався до дерева, яке стояло в лісі. Птах побачив своє гніздо й весело заспівав:
— Вітчизно моя! Ти найкраща, наймиліша.
Відтоді соловейко співає на волі чудові пісні, славить своє гніздо і рідний край.
Що знаєш про соловейка та його спів…