ОСІНЬ
Шепіт, шелест, шерех листя...
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.
Шелест, шурхіт по діброві...
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь...
Тема: поетична розповідь про осінь.
Головна думка: «осінь колискові шепче нам».
Мета: заклик прислухатися до шепоту осені.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «осінь золотиста, жовтокоса, багряниста».
Уособлення: «ходить осінь.., колискові шепче».
Повтори: «Шепче осінь. Шепче осінь».
Інверсія: «Ходить осінь золотиста».
Перелічення: «золотиста, жовтокоса, багряниста».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
ше |
пче |
нам |
про |
не |
ба |
про |
синь |
|
ше |
пче |
о |
сінь |
ше |
пче |
о |
сінь |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Точні рими: золотиста – багряниста, діброві – колискові, просинь – осінь.
Короткий вірш про настрій восени.
У цю пору в наших широтах природа готується до зими. Осінь шелестить падолистом, шепче колискові. Люди можуть прислухатися до пісні цієї золотистої пори, щоб замилуватися її неповторною красою.