ГОСТИННА ХАТА
Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку
В зеленім садочку, в квітучім затишку.
Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько,
Щоб в хаті зимою було всім тепленько.
Ти справ мені, столяре, двері й віконця,
Поріг — від дороги, а вікна — до сонця.
А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,
Аби мені сонце світило від ранку.
Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,
І сильні завіси, й замочок блискучий.
Я буду раденько замок відмикати,
Щоб ви не минали гостинної хати.
Тема: поетична мрія про гостинну хату.
Головна думка: «щоб ви не минали гостинної хати».
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «зеленім садочку», «квітучім затишку», «скло ясне», «сильні завіси», «замочок блискучий», «раденько відмикати», «гостинної хати».
Повтори: «Тесляре, тесляре», «Ковалю, ковалю».
Перелічення: «двері й віконця, поріг».
Зменшуваний суфікс: «хижку», «садочку», «рівненько», «тепленько», «віконця», «ключик».
Кількість строф: шість.
Вид строфи: двовірш.
Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій.
|
а |
ти |
ме |
ні |
скля |
ре |
встав |
скло |
я |
сне |
в рам |
ку |
|
а |
би |
ме |
ні |
сон |
це |
сві |
ти |
ло |
від |
ран |
ку |
/U_ U/U_ U/U_ U/U_ U/
/U_ U/U_ U/U_ U/U_ U/
Римування: суміжне (АА)
Точні рими: хижку – затишку, рівненько – тепленько, віконця – сонця, рамку – ранку, відмикати – хати.
Цікавий віршик про гостинність.
Лірична героїня дуже хоче, щоб її новозбудовану хату, не минали гості. Тому тесляр має збудувати її у квітучім затишку, у хатині муляру треба змурувати теплу пічку, столяру слід поставити вікна зі сонячної сторони, а скляреві їх засклити. Від ранку сонце даруватиме світло гостинній хаті та її господині.