Тема: розповідь про Василя і Миколку, які «відкрили» їдальню для птахів.
Головна думка: «А про двох хлопців — про Василя з Миколкою — пташки співали веселих пісень».
Мета: заклик підгодовувати птахів узимку.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання.
Твір невеликого обсягу (дві сторінки) про подію (хлопчики роблять їдальню для птахів) з життя двох персонажів (Василя і Миколки), яка тривала недовгий період (цілу зиму).
Будова твору
Зачин |
«Усі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити…» |
Основна частина |
«Прийшов до Василя його товариш Миколка. Дивилися хлопці, як синичка весело стрибає…» |
Кінцівка |
«Так усю зиму Василь з Миколкою годували птаство…» |
План
1. Хлопці заздрили Василеві.
2. Синиця у домі.
3. Надворі гуде завірюха.
4. Прийшов Миколка.
5. Товариші роблять їдальню.
8. Зимові турботи друзів.
9. Пташині пісні для помічників.
Персонажі: товариші Василь і Миколка.
Розповідь ведеться від імені автора.
Цитатна характеристика Василя
Товариський, приятель |
«Прийшов до Василя його товариш Миколка» |
Відважний |
«Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати» |
Піклується про врятовану синичку |
«Годував її Василь» |
Допомагає батькам |
«Цілий ранок Василь з батьком сніг одкидали, стежки прочищали» |
Кмітливий |
«А що, коли для пташок їдальню зробимо?» |
Прислухається до порад дорослих |
«Прийшли хлопці до мене радитись» |
Розумний |
«А діти вже й самі знають, що, коли більше пташок у нас буде, — менше шкідників на полі і в саду» |
Завзятий у праці |
«Хлопці завзято взялися до справи» |
Працьовитий |
«Знайшли дошку й прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив'язали по кутках чотири мотузки, на яких висітиме дошка. От і готова їдальня» |
Не байдужий до зимових розваг, активний |
«Швидко лижі несуть, аж сльози на очах од вітру» «Та ось Василь на горбочку не встиг підстрибнути і перекинувся в сніг» |
Приємно, що зробив добру справу |
«Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували» |
Невтомно підгодовував пташок усю зиму |
«Так усю зиму Василь з Миколкою годували птаство» |
Цитатна характеристика Миколки
Товариський, приятель |
«Прийшов до Василя його товариш Миколка |
Співчутливий |
«А тим пташкам, що в лісі, тяжко» |
Прислухається до порад дорослих |
«Прийшли хлопці до мене радитись» |
Розумний |
«А діти вже й самі знають, що, коли більше пташок у нас буде, — менше шкідників на полі і в саду» |
Завзятий у праці |
«Хлопці завзято взялися до справи» |
Працьовитий |
«Знайшли дошку й прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив'язали по кутках чотири мотузки, на яких висітиме дошка» |
Задоволений результатом своєї праці |
«У нас буде найкраща їдальня. Пташки гуртом їстимуть, дружно, — сказав Миколка» |
Любить зимові розваги, активний, спритний, спортивний |
«Потім побігли Василь з Миколкою покататися на лижах, доки пташки злетяться» «А Миколка полетів далі, сміючись» |
Приємно, що зробив добру справу |
«Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували» |
Невтомно підгодовує пташок узимку |
«Так усю зиму Василь з Миколкою годували птаство» |
ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХІВ
Усі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат.
Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Усіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, в кожну щілину зазирає. Помітить таргана, то вже не втече! Націлиться своїм довгим, чорним, тонким дзьобом — і немає таргана. Проковтнула його синиця.
Тепло в хаті. А надворі завірюха гуде, снігу намело так багато, що й тинів не видно. Усе позамітало. Цілий ранок Василь з батьком сніг одкидали, стежки прочищали.
Прийшов до Василя його товариш Миколка. Дивилися хлопці, як синичка весело стрибає. А Миколка й каже:
— Добре цій пташці. Вона в теплій хаті сидить, і їжа в неї є. А тим пташкам, що в лісі, тяжко. Бур'яни снігом замело. Голодують пташки. Багато їх до села поналітало, в комори і в хати просто лізуть.
Тоді Василь аж з місця схопився:
— А що, коли для пташок їдальню зробимо?
— Яку їдальню? — не розуміючи спитав Миколка.
Пояснив йому Василь:
— Приладнаємо таку дошку невелику і повісимо на дерево. Щодня будемо туди насипати насіння, крихт, листя з капусти. Нехай пташки їдять собі.
Прийшли хлопці до мене радитись.
Розповів я хлопцям, як зробити їдальню й урятувати пташок від голодної смерті. А діти вже й самі знають, що, коли більше пташок у нас буде, — менше шкідників на полі і в саду. Пташки знищують комах-шкідників.
Хлопці завзято взялися до справи. Знайшли дошку й прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив'язали по кутках чотири мотузки, на яких висітиме дошка. От і готова їдальня.
— У нас буде найкраща їдальня. Пташки гуртом їстимуть, дружно, — сказав Миколка.
Хлопці написали на бортах своєї дошки: «їдальня для птахів».
Це на одному боці. А на другому такий напис: «Хижакам і шкідникам тут їсти заборонено».
Набрали хлопці в кишеню різного насіння, крихт, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь виліз на невисоку осику й приладнав там дошку. Насипав поживи для пташок. Потім побігли Василь з Миколкою покататися на лижах, доки пташки злетяться.
Хороше на лижах у лісі взимку! На прогалині, біля яру, гора довга. Летить Василь, а за ним Миколка. Швидко лижі несуть, аж сльози на очах од вітру. Та ось Василь на горбочку не встиг підстрибнути і перекинувся в сніг. І не видно хлопця, так снігом засипало. А Миколка полетів далі, сміючись.
Покаталися хлопці і, додому повертаючись, зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігур поважно сів на борт, вівсянка полохливо озирається, навіть горобчик, сіренький стрибунець, хитро клює насіннячко. Шум, галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і назад.
Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували.
Так усю зиму Василь з Миколкою годували птаство. Усі пташки в лісі знали цю їдальню і щодня зліталися попоїсти.
А про двох хлопців — про Василя з Миколкою — пташки співали веселих пісень.