ОСЬ І СОНЦЕ! НІЧ РОЗТАЛА…

Ось і сонце! Ніч розтала;

Стоми ніби й не було,

Хмара барвами заграла,

Вся природа заспівала,

Все всміхнулось, розцвіло.

Зійде сонце, сонце волі,

Поспадають ланцюги,

І весь край в щасливій долі,

Як в ясному ореолі,

Засміється навкруги.

Тема: поетичне сподівання, що зійде сонце волі.

Головна думка: «Зійде сонце, сонце волі, поспадають ланцюги».

Мета: уславлення волелюбності, сподівання на кращу долю народу.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: патріотична.

 

Художні засоби

Епітети: «щасливій долі», «ясному ореолі».

Уособлення: «природа заспівала», «край засміється».

Метафора: «ніч розтала», «хмара барвами заграла».

Риторичний оклик: «Ось і сонце!»

Порівняння: «як в ясному ореолі».

Повтори: «Зійде сонце, сонце волі».

Інверсія: «Поспадають ланцюги».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: п’ятивірш (квінтил)

Віршовий розмір: п’ятистопний хорей.

ось

і

сон

це

ніч

роз

та

ла

сто

ми

ні

би

й не

бу

ло

 

хма

ра

бар

ва

ми

за

гра

ла

вся

при

ро

да

за

спі

ва

ла

все

всмі

хну

лось

роз

цві

ло

 

/_U/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/_

 

Римування: пектина (АБААБ)

Рими: розтала – заграла – заспівала, було – розцвіло, волі – долі – ореолі, ланцюги – навкруги.

 

Вірш-побажання своєму народові.

У природі на зміну темній ночі приходить ясне сонце, щоб природа заграла барвами.

У суспільному житті люди скинуть імперські пута, щоб щасливо зажити у вільній і незалежній державі – таким бачить поет майбутнє свого народу.