ВИЙШЛИ ВРАНЦІ МИ
|
Вийшли вранці ми. Дивне місто проти сонця! Всі взолочено віконця... Ні, такої ще зими не стрічали ми. |
Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати, й понад садом молодим тане, тане дим... |
|
Ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній, проти сонця він — як синій. Гілля до землі звиса,— ох, яка ж краса!.. |
|
Тема: лірична розповідь про морозну зиму.
Головна думка: «ох, яка ж краса!».
Мета: оспівування зимової пори.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «дивне місто», «садом молодим»,
Уособлення (метафора): «дим… патлатий», «дим зверта від хати», «сад убрався».
Порівняння: «як синій»
Риторичні оклики: «Дивне місто проти сонця!», «Ох, яка ж краса!».
Повтори: «тане, тане дим».
Анафора: «Проти…».
Епіфора: «… яка ж краса».
Інверсія: «Вийшли вранці ми».
Кількість строф: три.
Вид строфи: п’ятивірш (квінтил)
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
ох |
я |
ка |
ж кра |
са |
|
|
|
|
сад |
у |
весь |
у |
брав |
ся |
в і |
ній |
|
про |
ти |
сон |
ця |
він |
як |
си |
ній |
|
гі |
лля |
до |
зем |
лі |
зви |
са |
|
|
ох |
я |
ка |
ж кра |
са |
|
|
|
/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_
Римування: пектина (АББАА)
Точні рими: ми – зими – ми, сонця – віконця, дим – молодим – дим, краса – звиса – краса, іній – синій.