ВЕСНА
Пташка у раю гніздечко мостила,
і ненароком яєчко вронила.
Котиться небом яйце золоте.
Як перекотиться — все зацвіте,
в трави і квіти вбереться земля,
теплим зерном збагатиться рілля.
Котиться-котиться, світить-золотиться,
а перекотиться — хліб заколоситься!
Сядуть пташки на пухкий коровай,
пташко маленька, чи знаєш, де рай?
Тема: поетичне оспівування весни.
Головна думка: «Сядуть пташки на пухкий коровай, пташко маленька, чи знаєш, де рай».
Мета: сонце – золоте яйце – дає життя на землі.
Рід літератури: лірика.
Жанр: епос.
Художні засоби
Епітети: «яйце золоте», «пухкий коровай».
Уособлення: «вбереться земля», «збагатиться рілля».
Пестливі слова: «пташка», «гніздечко», «маленька».
Інверсія: «Котиться небом яйце золоте».
Метонімія: «котиться небом яйце золоте (сонце)», «пташка у раю яйце мостила (весна)».
Риторичне запитання: «Сядуть пташки на пухкий коровай, пташко маленька, чи знаєш, де рай?».
Риторичне звертання: «пташко маленька».
Риторичний оклик: «Котиться-котиться, світить-золотиться, а перекотиться — хліб заколоситься!».
Повтори: «котиться», «перекотиться».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний дактиль.
|
ко |
ти |
ться |
не |
бом |
яй |
це |
зо |
ло |
те |
|
як |
пе |
ре |
ко |
тить |
ся |
все |
за |
цві |
те |
|
в тра |
ви |
і |
кві |
ти |
вбе |
ре |
ться |
зем |
ля |
|
те |
плим |
зер |
ном |
зба |
га |
ти |
ться |
рі |
лля |
/_UU/_UU/_UU/_
/_UU/_UU/_UU/_
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: мостила – вронила, золоте – зацвіте, земля – рілля, золотиться – заколоситься, коровай – рай.
Образний вірш про весну.
Навесні птахи мостять гнізда на деревах, а пташка, яка мостила гніздечко в раю – це весна.
У цю пору котиться небом золоте яйце – Сонце, яке сильніше зігріває землю.
Від його проміння земля вбирається у трави і квіти, заколоситься рілля.
Весну асоціюють з пробудженням природи до життя.