НАША МОВА

Увібрала наша мова

запах рідної землі,

материнське щире слово,

пісню в небі журавлів,

спів трембіт, гірських потоків,

гомін поля і лісів,

синє небо, яснооке,

дзвін пташиних голосів.

В рідній мові — мудрість слова,

в ній і сонце, і гроза,

і веселка кольорова,

світла мамина сльоза.

Мов невичерпна криниця,

щастя в ній і почуття,

слово — ніжність, слово — криця,

світ кохання і життя.

Тема: поетичне оспівування рідної мови.

Головна думка: «Мов невичерпна криниця, щастя в ній і почуття».

Мета: заклик плекати українську мову.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «рідної землі», «щире слово», «синє небо», «світла сльоза».

Уособлення: «спів трембіт, гірських потоків», «гомін поля і лісів», «небо яснооке».  

Метафора: «увібрала мова запах рідної землі», «дзвін пташиних голосів», «слово — ніжність», «слово — криця», «світ кохання і життя».

Порівняння: «Мов невичерпна криниця, щастя в ній і почуття».

Перелічення: «в ній і сонце, і гроза, і веселка кольорова».

Інверсія: «Увібрала наша мова запах рідної землі».

 

Символи: журавлі (повернення до рідної землі), трембіти (гуцульський найдовший інструмент), гомін поля (колосисті лани), синє небо (мир), криниця (глибина і змістовність), криця (сила слова), материнське щире слово (колискові пісні), мудрість (багата фольклорна спадщина).

 

Кількість строф: дві.

Точні рими: журавлів – лісів – голосів, слова – кольорова, гроза – сльоза, криниця – криця, почуття – життя. 

 

Чому українську мову називають солов’їною

Чому треба берегти рідну мову?

Яке значення має мова у житті людини?