Тема: розповідь про паралімпійця по біатлону Тараса Радя.
Головна думка: «І його мрія здійснилася».
Мета: розказати, як Тарас Радь довів собі і таким людям, як він, з особливими потребами, що у житті можна досягнути успіху, якщо працюєш і поставив собі мету.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Будова твору
Зачин |
«Тарас Радь — наймолодший паралімпієць збірної України…» |
Основна частина |
«Але молодий спортсмен був налаштований на перемогу і дуже хотів на Паралімпіаді показати високий результат…» |
Кінцівка |
«Найбільшою мрією для Тараса Радя була паралімпійська медаль…» |
План
1. Тарас Радь — наймолодший паралімпієць.
2. Щоденні тренування та наполеглива праця.
3. Біатлон – те, що люблю.
4. Медалі на Кубку світу.
5. Травма на косовиці.
6. Мрія здійснилася.
Головний персонаж: Тарас Радь.
Розповідь ведеться від імені автора.
БІАТЛОН — ЦЕ ТЕ, ЩО ДУЖЕ ЛЮБЛЮ
Тарас Радь — наймолодший паралімпієць1 збірної України. Попри невеликий досвід у спорті, на Паралімпійських іграх у південнокорейському місті Пхьончхані 13 березня — 2018 року він виборов четверту золоту медаль для України — у біатлоні (12,5 кілометра сидячи). Молодий українець стріляв на відмінно.
— Не маю ще такої відповідної сили, але позмагатись можу, — дуже скромно говорив про себе 18-річний Тарас Радь за два місяці до початку Паралімпійських ігор.
Але молодий спортсмен був налаштований на перемогу і дуже хотів на Паралімпіаді показати високий результат. А для цього були щоденні тренування і наполеглива праця.
— Я третій рік займаюсь спортом. Дуже люблю біатлон. Коли приїхав на перший чемпіонат, то там побачили тренери, що я можу показати результат. Так помаленьку поїхало. Є вже кілька нагород і навіть «золото». Біатлон — це те, що дуже і дуже люблю, але ось лижні гонки мені ще не вдаються так, як треба. Я на бобі2 пересуваюсь, без протеза, його знімаю. На спусках мені легше йти в поворот, — каже Тарас Радь.
Тернопільський паралімпієць Тарас Радь показав блискучі результати на Кубку світу—2018 із лижних перегонів та біатлону в місті Оберрід (Німеччина). Він став найрезультативнішим спортсменом — виборов золоту, срібну та бронзову медалі. Відтак іще раз довів собі і таким людям, як він, з особливими потребами, що у житті можна досягнути успіху, якщо працюєш і поставив собі мету.
У Тараса немає ноги від коліна.
— Я косив біля хати і порізав косою ногу, м'яз. Довелось ампутувати частину. Протез мені зробили, зараз маю кращий, є стопа зроблена. Це все дає змогу ходити вільно. І я без проблем ходжу. Тренуюсь багато. Я навчаюсь у Тернопільському педагогічному університеті на факультеті фізичного виховання. Там і тренуюсь, — розповідає він.
Найбільшою мрією для Тараса Радя була паралімпійська медаль. Він дуже розраховував на біатлон. І його мрія здійснилася.
1. Паралімпійці — люди з інвалідністю, які змагаються в різних видах спорту.
2. Боб — сани спеціальної конструкції, які використовуються в бобслеї.