ПРО ГОЛОДНОГО ЄТІ
На одній планеті жив голодний Єті1. Це така людина, тільки снігова.
На сніданок Єті їв лише котлети і лише ячмінним квасом запивав.
Ну а більш нічого, ну геть-геть нічого, ну, їй-бо, нічого в роті він не мав. |
Потім натщесерце з’їв борщу відерце й пирогів з грибами з’їв приблизно пуд.
От хіба що ногу, поросячу ногу та яєць десяток смажених ум’яв.
І тому, до речі, Єті наш надвечір в талії та в плечах надзвичайно схуд. |
Гірко плаче Єті: — Я на цій планеті з голоду страшного дуже помарнів, адже я нічого, ну геть-геть нічого, ну, їй-бо, нічого з ранку ще не їв. |
1. Єті (снігова людина) — легендарна людиноподібна істота, яка начебто трапляється у високогір'ї, на даний час науковці факт її існування не підтвердили.
Тема: жартівлива розповідь про снігову людину.
Головна думка: «їжа живить, а обжерливість шкодить».
Мета: гумористичне засудження переїдання.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «людина… снігова», «гірко плаче», «голоду страшного».
Повтори (анафора): «ну геть-геть нічого, ну, їй-бо, нічого».
Інверсія: «На одній планеті жив голодний Єті».
Кількість строф: сім.
Точні рими: планеті – Єті, натщесерце – відерце.
Жартівливий вірш снігову людину.
З одної сторони автор наголошує, що Єті голодний, а з іншої наголошує, що він ум’яв. Нагадаємо, що одне із значень слова уминати – це їсти швидко, багато і зі смаком. Цю думку підтверджують рядки «от хіба що ногу, поросячу ногу та яєць десяток смажених ум’яв». І читач задумається, чи такий голодний вже той Єті.