ПРО ГОЛОДНОГО ЄТІ

На одній планеті

жив голодний Єті1.

Це така людина,

тільки снігова.

 

На сніданок Єті

їв лише котлети

і лише ячмінним

квасом запивав.

 

Ну а більш нічого,

ну геть-геть нічого,

ну, їй-бо, нічого

в роті він не мав.

Потім натщесерце

з’їв борщу відерце

й пирогів з грибами

з’їв приблизно пуд.

 

От хіба що ногу,

поросячу ногу

та яєць десяток

смажених ум’яв.

 

І тому, до речі,

Єті наш надвечір

в талії та в плечах

надзвичайно схуд.

Гірко плаче Єті:

— Я на цій планеті

з голоду страшного

дуже помарнів,

адже я нічого,

ну геть-геть нічого,

ну, їй-бо, нічого

з ранку ще не їв.

1. Єті (снігова людина) — легендарна людиноподібна істота, яка начебто трапляється у високогір'ї, на даний час науковці факт її існу­вання не підтвердили.

 

Тема: жартівлива розповідь про снігову людину.

Головна думка: «їжа живить, а обжерливість шкодить».

Мета: гумористичне засудження переїдання. 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «людина… снігова», «гірко плаче», «голоду страшного».

Повтори (анафора): «ну геть-геть нічого, ну, їй-бо, нічого».

Інверсія: «На одній планеті жив голодний Єті».

 

Кількість строф: сім.

Точні рими: планеті – Єті, натщесерце – відерце.

 

Жартівливий вірш снігову людину.

З одної сторони автор наголошує, що Єті голодний, а з іншої наголошує, що він ум’яв. Нагадаємо, що одне із значень слова уминати – це їсти швидко, багато і зі смаком. Цю думку підтверджують рядки «от хіба що ногу, поросячу ногу та яєць десяток смажених ум’яв». І читач задумається, чи такий голодний вже той Єті.