КУЛЬБАБКИ
|
На леваду1 я пішла б, ціла купа там кульбаб — ніби сонечка малі посідали на землі. |
Я нарвала б тих квіток, та сплела б собі вінок, щоб і я була в вінку, наче квітка на лужку. |
Тільки вранці квіти всі умиваються в росі, росяна травичка — змокнуть черевички! |
1. Левада — присадибна ділянка.
Тема: поетична розповідь про кульбабки.
Головна думка: «ніби сонечка малі посідали на землі».
Мета: захоплення золотою красою квіток кульбаби.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Рік написання: 1940.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети:
Уособлення: «кульбаби … посідали», «квіти … умиваються».
Порівняння: «ніби сонечка малі», «наче квітка на лужку».
Паралелізм: «росяна травичка — змокнуть черевички».
Зменшувані суфікси: «сонечка», «травичка», «черевички».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний хорей.
|
тіль |
ки |
вран |
ці |
кві |
ти |
всі |
|
у |
ми |
ва |
ю |
ться |
в ро |
сі |
|
ро |
ся |
на |
тра |
ви |
чка |
|
|
змок |
нуть |
че |
ре |
ви |
чки |
|
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: пішла б – кульбаб, малі – землі, квіток – вінок, вінку – лужку, всі – росі, травичка – черевички.
Цікавий вірш про те, як зберегти квіти на планеті.
Ліричній героїні дуже подобаються кульбаби, що ростуть на леваді, адже га надують маленькі сонечка.
Їй хотілося би нарвати кульбаб, щоб заплести у квітковий вінок. І бути такою ж гарною, як квітка.
Проте вона не піде зривати квіти, бо розуміє, що вони зів’януть. І щоб не нищити природу, у неї є цікава причина – змокнуть черевички у вранішній росі.