Тема: розповідь про Василька і його друзів, які збиралися пройтися під веселкою.

Головна думка: «А сама раділа, що син не забув за своїх друзів».

Мета: заклик бажати добра друзям та оточуючим.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про подію (пройтися під веселкою) з життя не багатьох персонажів (Василько, його мама, Петрусь), що тривала недовго (поки не зникла веселка).

Будова твору

План

1. Веселка над луками.

2. Василько спинився.

3. Хлопчик кличе Петрика.

4. Покликали і Лесю.

5. Завтра знову буде веселка.

6. Радість матері.

Головний персонаж: хлопчик Василько.

Другорядні персонажі: мама Василька, сусід Петрик.

Розповідь ведеться від імені автора.

Цитатна характеристика Василька

ПІД ВЕСЕЛКОЮ

    Минув надвечірній дощ, і над луками звелася бар­виста веселка.

— Ось, Васильку, — сказала мама, хто пройде під тією веселкою — все життя буде щасливий.

    Вихопився Василько із дво­ру — та й гайнув стежкою на луки зелені. Уже скоро, здається, під самою весел­кою пробіжить. І спинився раптом. Став як укопаний. Повернувсь — і назад у село щодуху летить. Бо як же він за своїх друзів позабував?

— Петрику! — покликав Ва­силько свого сусіда. — Давай пробіжимося під веселкою. Мама сказала, що від того щасливі все життя будемо.

— Давай, — згодився Петрусь. — Але ж треба й Лесю гукнути. Хай і вона пробіжить.

    Покликали і Лесю. Потім іще до гурту взяли кіль­кох хлопчиків та дівчаток. Зібралися нарешті бігти під веселкою, глянули — а її вже нема.

— Не журіться, діти, — сказала Василькова мама. — Завтра чи позавтра зведеться інша веселка, тоді й пробіжитеся під нею.

   А сама раділа, що син не забув за своїх друзів.