КАЗКА НЕБА
|
Живе у небі казка, погляньте: гори-хвилі... Не думайте, будь ласка, що то хмарини білі. |
Он кенгуру стрибає, он повза черепаха, а ген, з-за небокраю, летять чарівні птахи. |
|
Ведмеді-ліліпути і геркулеси-бджоли розкрили парашути, пливуть собі над полем. |
|
Тема: поетична розповідь про казкову красу неба.
Головна думка: «живе у небі казка».
Мета: заклик придивлятися до казкової краси природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «хмарини білі», «чарівні птахи».
Персоніфікація: «Ведмеді-ліліпути і геркулеси-бджоли розкрили парашути, пливуть собі над полем».
Метафора: «живе у небі казка»
Оксиморон: «гори-хвилі».
Інверсія: «Живе у небі казка».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний ямб.
|
жи |
ве |
у |
не |
бі |
каз |
ка |
|
по |
глянь |
те |
го |
ри |
хви |
лі |
|
не |
ду |
май |
те |
будь |
ла |
ска |
|
що |
то |
хма |
ри |
ни |
бі |
лі |
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: казка – ласка, хвилі – білі, стрибає – небокраю, черепаха – птахи, ліліпути – парашути, бджоли – полем.
У небі лірична героїня побачила не звичайні білі хмарини, а казку. І чарівних птахів, і черепаху, і кенгуру, малих ведмедів і велетенських бджіл на парашутах.
Вона закликає читачів придивися до краси природи, щоб кожен зміг побачити свою казку.