ДЖЕРЕЛО І ФОНТАН

Крізь чорну скелю світле Джерело

Прозору воду в затінку лило.

А поблизу, серед жоржин і трав,

Фонтан грайливо бризки розкидав

І глузував з малого Джерела,

З його води, що слізкою текла:

— Нещасне, бідне, жалюгідне ти!

Навіщо й жити, як отак текти?

Дзюрчиш, безсиле, в тіні, в холодку

І квасиш грязь із глини та піску.

На мене ти, задрипане, поглянь,

Як граю я в ясно-рожеву рань,

Як наді мною райдуга-дуга

Вогнем горить, мов арка дорога.

Поглянь, як гордо в квітах я стою.

Самому небу в пику я плюю!

 

І, хвилькою всміхнувшись,

Джерело Фонтанові відповіло:

— Ти показний! Але не в блиску суть.

Увечері твій чорний рот заткнуть.

А хай заткнути спробують мене, —

Нутро гори прорву я кам'яне

І все-таки до сонця донесу

Непоказну, живу свою красу.

 

Тема: повчальний діалог Фонтана і Джерела.

Мораль (головна думка):

«— Ти показний! Але не в блиску суть.

Увечері твій чорний рот заткнуть.

А хай заткнути спробують мене, —

Нутро гори прорву я кам'яне

І все-таки до сонця донесу

Непоказну, живу свою красу».

Мета: заклик не хизуватися, не бути зверхніми до оточення.

Рід літератури: лірика.

Жанр: байка.

 

Персонажі: Фонтан і Джерело.

Позитивний персонаж: Джерело – справедливе, кмітливе.

Негативний персонаж: Фонтан – пихатий, зухвалий, ображає інших.

 

Байка вчить не бути пихатим, не ображати інших.

Байка засуджує пихатість, погане ставлення до інших.

 

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

крізь

чор

ну

ске

лю

сві

тле

дже

ре

ло

про

зо

ру

во

ду

в за

тін

ку

ли

ло

а

по

бли

зу

се

ред

жор

жин

і

трав

фон

тан

грай

ли

во

бриз

ки

роз

ки

дав

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/

 

Римування: суміжне (ААББ)

Точні рими: Джерело – лило, трав – розкидав, Джерела – текла, ти – текти, холодку – піску, поглянь – рань, дуга – дорога, стою – плюю, суть – заткнуть, мене – кам’яне, донесу – красу.

 

Байка про те, що не можна бути пихатим.  

У кожного є свої плюси і мінуси. З одної сторони Фонтан пишно розкидав багато  бризок, а з іншої рукотворний об’єкт кожної миті можна вимкнути. Натомість непоказне Джерело з іншої сторони завжди живуче. Саме такими словами воно перемогло зухвалість і пихатість Фонтану.