ОЙ ХОДЮ-БЛУДЮ

Ой ходю-блудю та й по вулиці,

Як приблудна овечка,

Ой ні до кого та промовити

Вірного словечка.

 

Туман, туман по долині,

Туман качається,

Чогось мене, молодої,

Мій рід цурається.

 

Не цурайся, мій родочку,

Не цурайся ти мене,

Перекажи зозулькою

Сивенькою до мене.

Нема дерева ряснішого

Ой та від дубочка,

Нема роду ріднішого

Та від батечка.

 

Нема цвіту цвітнішого

Ой та від маківки,

Нема роду ріднішого

Та від матінки.

 

Нема цвіту цвітнішого

Понад полуниці,

Нема роду ріднішого,

Як брати та сестриці.

Тема: пісенне звернення самотньої молодої дівчини до своєї родини.

Головна думка: «Нема роду ріднішого».

Мета: заклик ладнати у родині, родичатися.

Рід літератури: лірика.

Жанр: народна пісня.

 

Художні засоби

Епітети: «вірного словечка», «зозулькою сивенькою», «дерева ряснішого», «роду ріднішого», «цвіту цвітнішого».

Уособлення: «туман качається».

Порівняння: «як приблудна овечка», «роду ріднішого, як брати та сестриці».

Повтори (тавтологія): «цвіту цвітнішого», «туман, туман…».

Повтори (анафора): «Нема цвіту цвітнішого …», «Туман…», «Не цурайся…», «Нема роду ріднішого».

Повтори (епіфора): «… мене».

Паралелізм: «Туман, туман по долині, туман качається» — «Чогось мене, молодої, мій рід цурається».

Зменшувані суфікси: «овечка», «словечка», «родочку», «зозулькою», «дубочка», «батечка», «матінки».

Риторичне звертання: «Не цурайся, мій родочку».

 

Кількість строф: шість.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

 

Точні рими: овечка – словечка, качається – цурається, дубочка – батечка, маківки – матінки, полуниці – сестриці.

 

Образи-символи: приблудна овечка (чужа, самотня), туман (невідомість), зозулька (згорьована вдова), дерево (родинне дерево), дуб (парубок, міць), цвіт маківки (краса).  

 

Народна пісня про всіма покинуту і самотню молоду дівчину.

Вона страждає, бо не може ні до кого промовити живого словечка.

Уведений у пісню паралелізм цікаво відображає почуття. У природі туман качається і невидимістю покриває довкілля, така ж невідомість терзає ліричну героїню, яка не зовсім розуміє, чому її цурається родина.   

А вона дуже хоче бути рядом з найріднішими для неї людьми: батечком, матінкою, братами і сестрицями.