Ой КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
|
Ой кувала зозуленька В лісі на горісі, Шануй мене, мій миленький, Як ластівку в стрісі.
Як не будеш шанувати — Не будеш мя1 мати, Бо я тобі не наймичка, Щоб в полі орати. |
Бо я ж тобі не наймичка, Але ж я ґаздиня. Куди підеш, звідти прийдеш, Хата не пустиня.
Ой кувала зозуленька У полі, у полі. Краще мати жінку гарну, Ніж сто моргів2 поля. |
|
Бо у полі наробишся, Врожаю не буде, А як маєш файну жінку — Підеш межи люди3. |
|
1. Мя (діал.) — мене.
2. Морг — давня міра землі, що дорівнює приблизно половині гектара.
3. Піти межи люди — мати повагу серед людей.
Тема: веснянка про кохання та родинні стосунки.
Головна думка: «Краще мати жінку гарну, ніж сто моргів поля».
Мета (ідея): уславлення ролі жінки в українській родині.
Жанр: пісня-веснянка.
Рід літератури: лірика.
Художні засоби
Порівняння: «як ластівку в стрісі», «ніж сто моргів поля», «Хата не пустиня».
Метафора: «підеш межи люди».
Повтор: «у полі, у полі».
Анафора: «Бо я тобі не наймичка».
Паралелізм:
«Ой кувала зозуленька У полі, у полі. Краще мати жінку гарну, Ніж сто моргів поля»,
«Ой кувала зозуленька У полі, у полі. Краще мати жінку гарну, Ніж сто моргів поля»,
«Бо у полі наробишся, Врожаю не буде, А як маєш файну жінку — Підеш межи люди».
Пестливі суфікси: «зозуленька», «миленький».
Антитеза (протиставлення): «Куди підеш, звідти прийдеш».
Кількість строф: п’ять.
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
бо |
я ж |
то |
бі |
не |
най |
ми |
чка |
|
а |
ле |
я |
ґа |
зди |
ня |
|
|
|
ку |
ди |
пі |
деш |
звід |
ти |
прий |
деш |
|
ха |
та |
не |
пу |
сти |
ня |
|
|
Римування: перехресне (АБАБ)
Точні рими: горісі – стрісі, мати – орати, буде – люди, ґаздиня – пустиня.
Образи: горіх (довговічність), ластівка в стрісі (затишок в оселі), ґаздиня (добробут), кувала зозуленька (довгий вік).
Лірична героїня – молода дівчина, чиясь наречена.
Вона працьовита («але ж я ґаздиня»), вимоглива до себе («краще мати файну жінку») та до свого обранця («як не будеш шанувати — не будеш мя мати»), веселої вдачі, вміє створити домашній затишок («куди підеш, звідти прийдеш»).