ВИШИВАНКА ДЛЯ КЛЕНА
Вишивала осінь диво-вишиванку,
прикладала клену до грудей щоранку.
Клала жовту ниточку, поруч — пурпурову.
Стане клен наш красенем на Святу Покрову.
Вже й, нарешті, вишила: — Зодягайся, клене!
А весна вбере тебе знову у зелене.
Тема: поетична розповідь про клен восени.
Головна думка: «Стане клен наш красенем на Святу Покрову».
Мета: навесні листя клена стає пурпуровим.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Уособлення: «вишивала осінь, прикладала, клала, вишила», «стане клен наш красенем».
Метафора: «диво-вишиванку», «весна вбере … знову у зелене».
Риторичне звертання: «Зодягайся, клене!»
Інверсія: «вишивала осінь», «стане клен наш красенем».
Кількість строф: три.
Вид строфи: двовірш.
Віршовий розмір: шестистопний хорей.
|
Ви |
ши |
ва |
ла |
о |
сінь |
ди |
во |
ви |
ши |
ван |
ку |
|
при |
кла |
да |
ла |
кле |
ну |
до |
гру |
дей |
що |
ран |
ку |
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/_U/_U/
Римування: суміжне (АА)
Рими: вишиванку – щоранку, пурпурову – Покрову, клене – зелене.
Настрій: радісний, захоплений.
Вірш про клен восени.
У цю пору одягає клен пурпурово-жовту сорочку. А вишиває цю чудо-вишиванку майстриня осінь. Вишиванка є оберегом українського народу. Опале пурпурове листя оберігає клен від морозної зими.