Тема: розповідь про Державний Прапор України.

Головна думка: «ми лю­бимо свою країну і пишаємося нею».

Мета: 23 серпня українці відзначають День Прапора.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що твір є оповіданням

Прочитали твір невеликого обсягу (дві сторінка) про подію (дівчинка читає подаровану книжку про прапори) з життя двох персонажів (дівчинка і мати), що тривала недовго (одного дня).

Будова твору

План

1. Книжка у подарунок.

2. Прапор Канади.

3. Стяг країни Бутан.

4. Державний Прапор України.  

5. Під синім небом жовті соняхи.

6. Смужки миру і достатку.

7. 23 серпня – День Прапора.

Персонажі: Марічка та мама дівчинки.

Марічка – допитлива дівчинка, яка любить читати.  

Сенкан про Державний Прапор України

Прапор

Синьо-жовтий, український

Майорить, означає, символізує.

Ми пишаємося незалежною Україною.

Полотнище.

ДЕНЬ ПРАПОРА, АБО НЕПРОСТІ СМУЖЕЧКИ

     Якось Марійці на день народження подарували величезну книжку з картами різних країн світу. А на останніх сторінках були зображені прапори.

     От умостилася дівчинка в ліжку зі своїм пода­рунком, розглядає уважно. А як дійшла до прапо­рів, кличе маму:

— Мамо, а покажи мені прапори тих країн, у яких ти була!

— Ну ось, наприклад, Канада. Поглянь, який цікавий у неї прапор із кленовим листком. А чи знаєш ти, що прапори вигадують не просто так? Ко­жен з них має свою історію, а кольори й малюнки щось означають. Так, на прапорі Канади не випадко­во смужечок саме три. Середня — то земля, на якій розташована країна, а дві вужчі з боків — океани, які її омивають.

— А кленовий листочок що означає?

— У Канаді дуже багато кленів, це найулюбле­ніше дерево її жителів. Колись давно з кленового соку робили цукор, а нині варять смачні сиропи.

— Ой, мамо, дивися: дракон! У цій країні бага­то драконів?

— Це прапор країни Бутан. її називають Зем­лею Дракона, бо жителі вірили, що їх оберігає до­брий дракон, який їсть лише гірський сніг, а не людей. А ти помітила, що він тримає в лапах якісь горошинки? То перлинки — здоров'я і багатство.

— Мамо, а в Україні теж є прапор?

— Звісно, доню. Ось він, поглянь. Синьо-жовтий.

— І все? Так просто? Тільки дві смужечки? Вони теж щось означають?

— Я тобі завтра це покажу. Домовилися?

    Наступного дня мати з донькою сіли в машину і поїхали за місто. Погода була літня, сонячна, на небі ані хмаринки.

    І коли за спиною заховався останній будинок, мама звернула в поле і зупинила автомобіль:

— Подивися наліво!

    Під синім-синім небом простяглося безкрає поле квітучих со­няшників, які дружно повернули голівки до сонечка. Ось і вийшло ніби дві смужки: вгорі синя, а внизу жовта, точнісінько, як прапор на малюнку.

— А тепер повернися направо!

     З цього боку дороги хвилюва­лося море стиглої пшениці, теж жовте-жовте

— І тут прапор, мамо!

— Так, доню. Синя смужка — то небо, а жовта — пшеничне поле. Але, як бачиш, воно може бути і соняшникове, і навіть рапсове. А ще ці кольо­ри означають мир і достаток. Тож наш прапор аж ніяк не простий, а для нас — найкращий із прапо­рів. Зрозуміла?

— А ще це як курчатко в незабудках, або кульбабки з волошками, або лимон з чорницями, прав­да ж, мамо?

— Правда, доню. До речі, незабаром у нього день народження: 23 серпня вся Україна святкуватиме День Прапора. І ми неодмінно вивісимо на балконі наш синьо-жовтий символ. Щоб усі знали: ми лю­бимо свою країну і пишаємося нею.