Тема: розповідь про кмітливого грака.
Головна думка: «Мовляв , хто хоче їсти, той має метикувати».
Мета: закликає навчитися знаходити вихід у складних ситуаціях.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення що прочитали оповідання
Твір невеликого обсягу (одна сторінка) про реальну подію (як птахи знайшли бублика), що тривала недовго.
Будова твору
Зачин: «Хтось загубив маленького бублика…»
Основна частина: «За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак…»
Кінцівка: «Горобці від здивування аж оніміли…»
План
1. Синиця знайшла бублик.
2. Підлетіли горобці.
3. Птахи розступилися перед граком.
4. У калюжі бублик пом’якшав.
5. Треба метикувати.
Розповідь ведеться від імені автора.
Головний персонаж: грак.
Другорядні персонажі: синичка, два горобці.
Цитатна характеристика грака
|
Старий |
«За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак» |
|
Сильний |
«Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували» |
|
Поважний, діловитий |
«Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його» |
|
Не робить поспішних висновків |
«Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилинку і знов опустився до ласої знахідки» |
|
Метикуватий, догадливий |
«Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу» |
Характеристика синички: жовтогруда, недогадлива, розчарована, ображена.
Характеристика горобців: спритні пташки, недогадливі, ображені, здивовані.
Сенкан про кмітливого грака
Грак.
Старий, сильний.
Спостерігав, злетів, кинув.
Метикуватий птах з’їв бублик.
Переможець.
Сенкан про синицю
Синиця.
Жовтогруда, розчарована.
Побачила, дзьобнула, пискнула.
Першою побачила маленького бублика.
Пташка.
Сенкан про горобців
Горобці.
Голодні, здивовані.
Побачили, дзьобали, лементували.
Від здивування аж оніміли.
Птахи
КОМУ ДІСТАВСЯ БУБЛИК
Хтось загубив маленького бублика. Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула — бублик був твердий, як камінь.
Підлетіли два горобці. І теж не могли скуштувати.
За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.
Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.
Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилинку і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і коли той пом'якшав, з'їв його з апетитом.
Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв , хто хоче їсти, той має метикувати1.
1. Метикувати — думати, міркувати.
Текст про птахів за малюнком та словами з довідки