Тема: розповідь про соняшник.

Головна думка: «І соняшник повертає за ним (сонцем) свою золоту голівку»

Мета: розповісти про те, що соняшник повертає квітку за рухом сонця.

Рід літератури: епос.

Жанр: науково-художнє оповідання.

Доведення, що оповідання науково-художнє: наведені конкретні факти, використання термінів (зоря, коло, стебло, велика квітка), нема ставлення автора до написаного.   

Будова твору

Зачин: «На високому стеблі — велика квітка із золотими пелюстками…»

Основна частина: «Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки…»

Кінцівка: «Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу…»

План

1. Квітка схожа на сонце.

2. Соняшник і схід сонця.

3. Рослина повертає квітку.

Сенкан про соняшник

Соняшник

Високий, золотий.

Спить, чекає, вітає.

Повертає голову за сонячним промінням.

Квітка.

КВІТКА СОНЦЯ

  На високому стеблі — велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.

   Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та щойно сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію.  Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його:

— Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!

    Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.

Текст-опис розквітлого соняшника