Тема: фантастична розповідь про походження річки Стугна.

Головна думка: «Залишився струмок, який став називатися Стугна, через те, що змій напився води і здихав стогнучи».

Мета: розповісти про походження річки Стугни.

Рід літератури: епос.

Жанр: легенда.

Будова твору

Зачин: «Під Києвом жив змій, і жителі міста Києва по черзі повинні були давати дітей на обід тому змієві…»

Основна частина: «Вона ж дізналась, як можна вбити цього змія, написала листа, прив’язала до голуба і відправила в Київ…»

Кінцівка: «Змій дійшов до Трипілля, страшенно втомився, і почав пити воду з річки…»

Фантастичні елементи: казковий персонаж Змій.

План

1. Дочка князя у змія.  

2. Великі скиби – Змієві Вали.

3. Струмок називається Стугна.

Розповідь ведеться від імені автора.

Персонажі: дочка князя і змій.

Позитивний персонаж дочка князя – красива, кмітлива.

Негативний персонаж змій – жорстокий, нещадний, сильний.

РІЧКА СТУГНА

   Під Києвом жив змій, і жителі міста Києва по черзі повинні були давати дітей на обід тому змієві. От прийшла черга Київського князя, щоб він дав свою дочку. Він нічого не зміг зробити і віддав свою дочку. Але змій її не з’їв, бо вона була красива і сподобалась йому.

   Вона ж дізналась, як можна вбити цього змія, написала листа, прив’язала до голуба і відправила в Київ. У Києві ковалі Дем’ян і Кузьма. Викували вони великого плуга, запрягли у той плуг змія і почали орати. Під час оранки плуг викидав такі великі скиби, що перетворював їх на вали. Звідси і пішла назва Змієві Вали.

   Змій дійшов до Трипілля, страшенно втомився, і почав пити воду з річки. Залишився струмок, який став називатися Стугна, через те, що змій напився води і здихав стогнучи.