ЧЕПУРУХА

В хаті сміття аж по вуха...

Хто живе тут? Чепуруха!

Перед дзеркалом з годину

чепуриться без упину.

 

З шафи платтячко взяла,

порошинки всі змела,

рівно кіски розчесала,

білий бантик пов’язала.

 

Гарно вбралась, одяглась

— і гуляти подалась.

В хаті сміття аж по вуха...

Хто живе тут? Чепуруха!

 

Тема: іронічна розповідь про дівчинку, яка любила тільки гарно одягатися.

Головна думка: «В хаті сміття аж по вуха... Хто живе тут? Чепуруха!»

Мета: нагадати, що справжня чепуруха – це людина, яка звикла до чистоти і акуратності у всьому.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Метафора: «сміття аж по вуха», «чепуриться без упину».

Риторичний оклик: «Чепуруха!»

Повтори (референ):

«В хаті сміття аж по вуха...

Хто живе тут? Чепуруха!»

Перелічення: «вбралась, одяглась, … подалась».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

в ха

ті

смі

ття

аж

по

ву

ха

хто

жи

ве

тут

че

пу

ру

ха

пе

ред

дзер

ка

лом

з го

ди

ну

че

пу

ри

ться

без

у

пи

ну

/_U/UU/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: вуха – чепуруха, годину – упину, взяла – змела, розчесала – пов’язала, одяглась – подалась, вуха – чепуруха.

 

Сенкан про дівчинку з вірша

Чепуруха.

Байдужа, лінива

Чепуриться, вбралась, подалась.

Сміття аж по вуха.

Білоручка.

 

Гумористичний вірш про одну дівчинку, яка любила тільки гарно одягатися.

Авторка називає ліричну героїню чепурухою з деякою іронією. Дівчинка любить гарно одягатися, але вона байдужа до порядку в домі, і «в хаті сміття аж по вуха». А справжня чепуруха – це людина, яка звикла до чистоти і акуратності у всьому. Вірш дотепно закликає ставати справжніми чепурухами.