ДОБРЕ НАШЕ СЛОВО...

Добре наше слово лине понад краєм.

Мова українська, наче річка, ллється,

піснею пташини горнеться до серця.

Чистою росою кожне слово вмито,

звуки наче стигле золотисте жито!

 

Мелодійну мову Україна має.

Мелодійна, щира українська мова.

Розмаїта, дивна, різнокольорова!

Люблять мову рідну українські діти.

Материнська мова — краща мова в світі!

 

Тема: поетична розповідь про українську мову.

Головна думка: «Мелодійну мову Україна має».

Мета: українська мова – державна мова України.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: патріотична.

 

Художні засоби

Епітети: «добре слово», «чистою росою», «золотисте жито», «мову рідну», мова «мелодійна, щира, розмаїта, дивна, різнокольорова, материнська».

Метафора: «слово лине», «росою кожне слово вмито».

Порівняння: «Мова українська, наче річка», «звуки наче стигле

золотисте жито».

Риторичні оклики: «Чистою росою кожне слово вмито, звуки наче стигле золотисте жито!», «Розмаїта, дивна, різнокольорова!», «Материнська мова — краща мова в світі!».

Інверсія: «Чистою росою кожне слово вмито», «Люблять мову рідну

українські діти».

Перелічення: «Розмаїта, дивна, різнокольорова».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: п’ятивірш.

Віршовий розмір: шестистопний хорей.

до

бре

на

ше

сло

во

ли

не

по

над

кра

єм

мо

ва

у

кра

їн

ська

на

че

рі

чка

ллє

ться

/_U/_U/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/_U/_U/

 

Римування: АББВВ.

Точні рими: ллється – серця, вмито – жито, мова – кольорова.

 

Сенкан про українську мову

Мова.

Українська, рідна.

Ллється, горнеться, вмита.

Люблять мову українські діти.

Україна.

 

Вірш про українську мову.

У вірші йдеться про українську мову. Авторка називає мову мелодійною, материнською, вказує, що її люблять українські діти. А слова мови порівнює зі стиглим золотим житом, яке завжди було в пошані наших предків землеробів.