ВІДЛІТ ЖУРАВЛІВ

Красива осінь на моїй землі,

все в золото і в чари одяглося.

Летять у небі клином журавлі,

курличуть сумно... Чи мені здалося?

 

Летять на південь, в теплії краї.

Листопад завтра, холод наступає...

Несуть жалі і радощі свої,

в далеку путь, аж ген за небокраї...

 

Бо вже пора, пташата підросли,

тому знялись і гнізда залишили,

а крила їх у небо понесли.

Дай, Боже, їм шляху легкого й сили.

 

В захмареній небесній тишині

курличуть птахи, відлітають мрійно.

Лишили спогади про себе і пісні...

І полетіли гарно і граційно.

 

А осінь залишилась в самоті,

вже не така весела і барвиста...

Усе проходить в нашому житті...

І скоро вже зима біленька й чиста.

 

Вслід журавлям дивлюся в небеса,

і жаль у серці раптом оживає.

Бо сумом сповнена лишається краса,

коли остання пташка відлітає...

 

Тема: поетичне оспівування відльоту журавлів у вирій.

Головна думка: «Бо сумом сповнена лишається краса, коли остання пташка відлітає...».

Мета: уславлення гармонії в природі, буває й так, що краса здається сумною (кожна пора року дарує людині якісь емоції).

Рід літератури: лірика.

Жанр; вірш.

 

Художні засоби

Епітети: «красива осінь», «теплії краї», «далеку путь», «шляху легкого», «небесній тишині», «зима біленька й чиста», «остання пташка».

Метафора: «все в золото і чари одяглося», «курличуть сумно», «несуть жалі і радощі», «крила їх у небо понесли», «відлітають мрійно», «лишили спогади», «осінь залишилась в самоті, вже не така весела і барвиста»,  «жаль у серці раптом оживає», «сумом сповнена краса».

Зменшувані суфікси: біленька, пташка.

Інверсія: «Летять у небі клином журавлі», «В захмареній небесній тишині

курличуть птахи», «Бо сумом сповнена лишається краса».  

 

Кількість строф: шість.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

а

о

сінь

за

ли

ши

лась

в са

мо

ті

 

вже

не

та

ка

ве

се

ла

і

бар

ви

ста

у

сн

про

хо

дить

в на

шо

му

жи

тті

 

і

ско

ро

вже

зи

ма

бі

лень

ка

й чис

та

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/U

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Точні рими: землі – журавлі,  одяглося – здалося, краї – свої, підросли – понесли, залишили – сили, тишині – пісні, мрійно – граційно, самоті – житті, барвиста – чиста, небеса – краса, оживає – відлітає.

 

Настрій після читання вірша.

Важлива особливість будь-якого ліричного твору емоційно збагатити читача.

Після читання вірша виникає дещо неоднозначний за палітрою настрій.

Спочатку вірш дарує радісний і мрійливий настрій, коли «красива осінь на моїй землі, все в золото і в чари одяглося».

Потім він дещо сумний і тужливий, оскільки відлітають журавлі. Відліт пернатих у вирій  зазвичай асоціюється з прощанням, тому «сумом сповнена лишається краса, коли остання пташка відлітає...»

 

Казка «Що найтяжче журавлям» Василя Сухомлинського 

Чому журавлі повертаються з вирію