Тема: розповідь про сім’ю.
Головна думка: «Ми ж одна сім'я? Єдине ціле?»
Мета: заклик до взаємодопомоги у родині, щоб бути єдиним цілим у сімейній праці.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання
Твір невеликого обсягу (дві сторінки) про подію (похід за грибами) із життя трьох персонажів (сім’я оповідача), що тривала недовго (одну добу).
Будова твору
Зачин: «Наприкінці тижня тато прийшов із роботи й весело сказав…»
Основна частина: «Ми з татом перезирнулися, усміхнулися один до одного й, набравши повітря, в один голос сказали...»
Кінцівка: «Я дивлюся на тата, що він скаже…»
План
1. Море маслюків у лісі.
2. Обіцянка мамі.
3. Лісова краса.
4. Закипіла робота.
5. Гриби чистимо і чистимо.
6. Ми єдине ціле.
Розповідь ведеться від імені оповідача (тобто персонажа).
Головні персонажі: хлопчик-оповідач та його батько,
Другорядний персонаж: мати оповідача.
Яким уявляєш оповідача
Оповідач – це школяр. У нього є мама і тато, це вся його сім’я. Хлопчик любить відпочивати на природі. З радістю погоджується йти по гриби. Він гарно описує красу природи, має багату уяву. Хлопчик працьовитий і наполегливий у роботі, виконує свої обіцянки, прислухається до слушних порад.
Цитатна характеристика оповідача
|
Хлопчик шкільного віку |
«А ти, синку, як на це дивишся?» |
|
Любить відпочивати на природі, ходити в ліс по гриби |
«Хочу їхати! Дуже хочу! — зрадів я» |
|
Дав слово допомогти почистити гриби |
«Ми з татом перезирнулися, усміхнулися один до одного й, набравши повітря, в один голос сказали…» |
|
Не байдужий до краси природи, має багату уяву |
«Я люблю різнокольорові кленові листки» |
|
Завзятий у роботі |
«Ну, ще тільки ці — і все!» |
|
Дотримується даної мамі обіцянки |
«І от ми з татом сидимо й чистимо» «У мене вже злипаються очі» |
|
Прислухається до слушних порад, зрозумів цінність взаємодопомоги, завзятий у роботі |
«Так, — погодився я і з новими силами взявся до роботи» |
Цитатна характеристика батька
|
Любить збирати гриби в лісі |
«У лісі — море маслюків. Завтра їдемо по гриби» |
|
Передбачливий, не відкладає справи на потім, зібраний |
«Звечора ми приготували все необхідне для поїздки» |
|
Дав слово допомогти почистити гриби |
«Даємо слово, що допоможемо почистити всі гриби» |
|
Завзятий у роботі, працьовитий |
«Закипіла робота!» |
|
Дає слушні поради |
«Молоденькі погано чистити, — зауважив батько» «Гаразд, синку, але збирати — не чистити. Запам'ятай це» |
|
Виконує обіцянку |
«І от ми з татом сидимо й чистимо» |
|
Добрий, щирий |
«Ми з татом перезирнулися, усміхнулися один до одного», «Батько по-доброму всміхається» |
|
Зрозумів цінність взаємодопомоги у сім’ї |
«Ми ж одна сім'я? Єдине ціле?» |
|
Відповідальний, дотримується даного слова |
«Але ж ми дали мамі слово, його потрібно дотримуватися» |
Цитатна характеристика мами
|
Нездужає |
«Щось я нездужаю» |
|
Працьовита |
«привезете повний мішок, як минулого разу, а мені потім цілу ніч не спати» |
|
Кмітлива |
«Дайте слово, що допоможете почистити всі гриби» «Мама зустріла нас з усмішкою: «І хто це все перечистить?»» |
|
Співчутлива, небайдужа, любить допомогти |
«Мама, хоча й нездужає, узялася нам допомагати» |
|
Втомлена, добра, уважна, турботлива |
«Сину, іди вже спати, — каже мама втомленим голосом» |
ЄДИНЕ ЦІЛЕ
Наприкінці тижня тато прийшов із роботи й весело сказав:
— У лісі — море маслюків. Завтра їдемо по гриби.
— Можна я не поїду, — попросила мама. — Щось я нездужаю.
— Гаразд, — погодився тато. — А ти, синку, як на це дивишся?
— Хочу їхати! Дуже хочу! — зрадів я.
Звечора ми приготували все необхідне для поїздки.
Коли мама проводжала нас, то попросила:
— Хлопці, завтра неділя, то дуже не захоплюйтеся. Мусимо всі гриби сьогодні ж почистити й відварити. Консервувати буду вже в понеділок.
— Гаразд, — погодився тато.
— Знаю я ваше «гаразд»: привезете повний мішок, як минулого разу, а мені потім цілу ніч не спати. Дайте слово, що допоможете почистити всі гриби.
Ми з татом перезирнулися, усміхнулися один до одного й, набравши повітря, в один голос сказали: «Даємо слово, що допоможемо почистити всі гриби».
Приїхали до лісу. Нас зустріли білокорі берізки з першими золотими листками. Вони, наче золоті монети, виблискували на вранішньому сонці. А от і могутній клен. Осінь тільки почала розфарбовувати його листя різними кольорами. Листки ще міцно тримаються, не падають од вітру, але дуже скоро перетворяться на різнокольорові зірочки, а потім на барвистий килим. Я люблю різнокольорові кленові листки. А он і кущ горобини. На ній з'явилося намисто із червоних ягід. Ним будуть ласувати пташки. Ідемо далі й відчуваємо п'янкий запах прілого листя та молодої хвої. Це молодий соснячок, який зустрічає нас мереживом тіней і килимом щедро насипаних під ноги золотистих маслюків.
Закипіла робота! Ми швидко назбирали два повних відра й великий кошик.
— У нас уже достатньо грибів, — сказав тато. — Повертаймося додому!
— Ой! — скрикнув я. — Тату, дивися, які гарні молоденькі!
— Молоденькі погано чистити, — зауважив батько.
— Ну, ще тільки ці — і все!
— Гаразд, синку, але збирати — не чистити. Запам'ятай це.
Мама зустріла нас з усмішкою:
— І хто це все перечистить? — тихо запитала вона.
І от ми з татом сидимо й чистимо. Уже надворі темно — а ми чистимо...
Мама, хоча й нездужає, узялася нам допомагати. Особливо важко чистити маленькі гриби: під капелюшком треба обережно знімати тоненьку плівочку. У мене вже злипаються очі.
— Сину, іди вже спати, — каже мама втомленим голосом.
Я дивлюся на тата, що він скаже. Батько по-доброму всміхається:
— Можеш іти, якщо дуже втомився. Але ж ми дали мамі слово, його потрібно дотримуватися. Ми ж одна сім'я? Єдине ціле?
— Так, — погодився я і з новими силами взявся до роботи.