ЗАГАДКА БЕЗ КІНЦЯ...
Який струмочок повсякчас
Співає ніжно коло нас?
Мамин голос.
А що солодке знаєш ти,
Чого в крамниці не знайти?
Мамині уста.
Яке колосся золоте
Униз вершечками росте?
Мамині руки.
Які дві зірки, знаєш ти,
Завжди нам сяють з висоти?
Мамині очі.
А що широке, як земля,
Та не займа чужі поля?
Мамина душа.
Тема: лірична розповідь-загадка про маму.
Головна думка: широка мамина душа.
Мета: уславлення материнської любові та турботи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «колосся золоте», «чужі поля».
Порівняння: «як земля».
Персоніфікація (вид метафори): «струмочок співає».
Зменшувані суфікси: струмочок, вершечками.
Повтори (епіфора): «знаєш ти».
Кількість строф: п’ять.
Вид строфи: тривірш.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
|
я |
кі |
дві |
зір |
ки |
зна |
єш |
ти |
|
зав |
жди |
нам |
ся |
ють |
з ви |
со |
ти |
/U_/ U_/ U_/ U_/
/U_/ U_/ U_/ U_/
Римування: ААБ.
Точні рими: повсякчас – нас, ти – знайти, золоте – росте, ти – висоти, земля - поля.
Поміркували, чому автор так назвав свій вірш.
На мою думку, автор влучно назвав свій вірш, у якому йдеться про маму.
По-перше, вірш можна назвати загадкою. Лірична героїня наділена ознаками, за якими читач без підказки одразу здогадається, що йдеться про найдорожчу людину – маму. По-друге, про матусю гарними словами можна говорити нескінченно разів.
Отже, автор влучно назвав свій вірш загадкою без кінця.