Тема: розповідь про трьох братів, які за завданням батька-короля знайшли скриню.

Головна думка: «Брати нарешті знайшли шлях один до одного й раділи тому, що будуть разом правити своєю землею»

Мета: заклик шукати порозуміння у спільних діях, допомагати один одному.

Рід літератури: епос.

Жанр: казка.

Вид казки: соціально-побутова.

Казкові ознаки

Казковий зачин: «У королівському замку разом із батьком жили три сини»

Персонажі: люди.

Магічні числа: три брати.

Слова-повтори: «хоробрим і відважним», «розумним і мудрим»

Добро перемагає зло (брати зуміли виконати завдання батька-короля).

Будова твору

Зачин: «У королівському замку разом із батьком жили три сини — принци…»

Основна частина: «Минали роки. Король ставав старшим і слабшим, а тому переживав за своїх синів, за королівство й народ...»

Кінцівка: «Принци стояли розгублені. Вони не очікували такого й були зворушені…»

План

1. Три сини короля.

2. Батьківське завдання. .

3. Брати ховаються від бурі.

4. Вогонь зігрівав принців.

5. Печера у скелі.

6. Зв’язаний сувій.

7. Вдячність батькові.

Розповідь ведеться від імені автора.

Головні персонажі: три брати (старший хоробрий і відважний Адам, середульший розумний і мудрий Матвій, наймолодший скупий і зарозумілий Мойсей).

Другорядний персонаж: батько-король.

Казка вчить шукати порозуміння у спільній справі, допомагати один одному.

Казка засуджує небажання порозумітися, зарозумілість.

Цитатна характеристика старшого брата Адама

Цитатна характеристика середнього брата Матвія

Цитатна характеристика молодшого брата Мойсея

_{ТРИ БРАТИ ТА СКРИНЯ}

   _{У королівському замку разом із батьком жили три сини — принци. Вони були різні й не дуже добре розуміли один одного. Саме це турбувало короля, їхнього батька.}

    _{Найстарший принц Адам був дуже хоробрим і відважним. Він вигравав одну битву за іншою та нічого не боявся.}

    _{Другий брат, принц Матвій, був дуже розумним і мудрим. Кожну проблему він умів вирішити, любив учитися та читати, завжди міг кожному допомогти. Усе, що він робив, умів пояснити.}

     _{Наймолодший — Мойсей — був скупим і зарозумілим. Він ні про що не дбав, тільки про себе.}

     _{Брати допомагали батькові, а Мойсей тільки в дзеркало дивився.}

     _{Минали роки. Король ставав старшим і слабшим, а тому переживав за своїх синів, за королівство й народ. Одного вечора він покликав синів і сказав:}

_{— Дам вам одне важливе завдання. Ви повинні разом пройти густим лісом, поки не побачите велику скелю. У скелі є печера, де ви знайдете скриню. У ній буде те, що ви повинні мені принести. Маєте допомагати один одному й вирішувати кожну проблему, яка виникне у вас на шляху, разом.}

    _{Принци взяли їжу та воду, сіли на сильних коней і вирушили в дорогу.}

_{Саме тоді розпочалася буря.}

_{— Ми повинні сховатися! — закричав Мойсей.}

_{— Ні, ми маємо скакати далі! — сміливо сказав Адам.}

_{— Сховаймося від бурі під ту маленьку скелю! Вона захистить нас і коней від блискавок, сховає від дощу! — закричав мудрий Матвій.}

     _{Вони сховалися під скелею, прив'язали коней, загорнулися в киреї¹ і чекали, поки погода покращиться.}

_{— У тій скрині, напевно, золоті дукати й перли, — сказав скупий Мойсей.}

_{— Ні! Зброя і мечі! — припустив відважний Адам.}

_{— Не знаю, що там буде, але це має бути щось дуже важливе, якщо батько нас за цим послав, — висловив свою думку мудрий Матвій.}

     _{Дощ не вщухав. Холод ставав дуже дошкульним. Пронизливий вітер зривав листя і гілля дерев, кидав на землю все, що міг підняти. Хвилювання братів зростало...}

      _{Дощ не припинявся. Сонце повільно заходило за обрій, лише маленькі останні промені пробивалися крізь хмари до скелі й створювали красиву веселку.}

_{— Тут страшенно холодно! — тремтів Адам.}

_{— Ми повинні розпалити вогнище й зігрітися, — запропонував Матвій. — Але як це зробити? Ми не взяли кресало!}

_{— У мене є дзеркало! За допомогою променя сонця і дзеркала ми створимо вогонь, — сказав самовпевнений Мойсей.}

     _{Брати не вірили власним вухам. Мойсей нарешті подумав про інших, не тільки про себе.}

_{— Так, ти маєш рацію! — сказав здивовано Матвій, узявши дзеркало Мойсея. Він направив промені сонця на сухий папір, який йому дав Адам. Допомагаючи один одному, брати разом розпалили вогонь, який їх зігрів. Настав ранок. Буря вгамувалася. Вогонь зігрівав братів усю ніч. Вони по черзі його підтримували аж до ранку й, притулившись один до одного, зігрівалися. Уранці брати знову сіли на коней і вирушили через ліс до скелі. Матвій постійно дивився на карту, щоб не заблукати, а брати слухняно рухалися за ним. Раптом за високим дубом вони побачили скелю у формі хмари.}

_{— Там вона! — вигукнув Адам і поскакав через ліс до великої скелі, у якій виднілася маленька печера. Принци прив'язали своїх коней і вирушили до таємничої печери.}

_{— Мені страшно, — сказав Мойсей.}

_{— Не бійся, ми разом! — промовив сміливо Адам і витягнув свій меч.}

    _{Мойсей, Адам і Матвій увійшли до печери, де стояла велика дерев'яна скриня. Коли вони її відкрили, там не було ні золота, ні дукатів чи мечів, лише один зв'язаний сувій.     Матвій розгорнув його й прочитав:}

_{«Я радий, що ви спільними зусиллями все подолали. Сподіваюся, що ви так само будете допомагати один одному й надалі.}

_{Адаме, ти найстарший із братів, дуже хоробрий, будеш очолювати всю королівську армію і станеш моїм наступником — майбутнім королем. Ти, Матвію, розумний і спритний, будеш радником короля та його помічником. А ти, Мойсею, мій наймолодший сину, будеш відповідати за те, щоб наш край процвітав. Я вірю, що наш народ буде жити добре та ніколи не буде мати нестачі в їжі, воді й одязі. Ви будете правити разом як родина».}

     _{Принци стояли розгублені. Вони не очікували такого й були зворушені. Із цим ніколи не зрівняються золото чи монети. Брати були вдячні батькові за те, що він їх об'єднав.  Вони допомагали один одному, як могли, і вже давно так не розмовляли. Брати нарешті знайшли шлях один до одного й раділи тому, що будуть разом правити своєю землею.  Не заздрили один одному, бо вірили, що їхній батько-король правильно вирішив.   Принци повернулися до королівства, дякували батькові за все, що він для них зробив.}

_{^{1. Кирея — верхній довгий суконний одяг.}}