СОНЦЕ ВЗИМКУ
|
Сонце в грудні любить спати, На гостину не зазвати. Зрідка визирне! І все! Сяйво місяцю несе! |
В січні сонце не дрімає, На морозі блиском грає. Розфарбовує блакить, В сніжнім купелі сидить! |
|
Сонце в лютому сміється, Промінцем бадьорим в'ється, Сніг з бурульками гризе, На плечі весну везе. |
|
Тема: поетична замальовка про роль світила в зимову пору.
Головна думка: в лютому сонце на плечі весну везе.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Епітети: «промінцем бадьорим», «сніжнім купелі».
Уособлення (метафора): «сонце любить спати, сяйво несе, не дрімає, розфарбовує, в купелі сидить, сміється, промінцем в’ється, сніг гризе, весну везе», «на морозі блиском грає».
Риторичні оклики: «Зрідка визирне!», «І все!», «Сяйво місяцю несе!», «В сніжнім купелі сидить».
Анафора: «Сонце…».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
сон |
це |
в лю |
то |
му |
смі |
є |
ться |
|
про |
мін |
цем |
ба |
дьо |
рим |
в’є |
ться |
|
сніг |
з бу |
руль |
ка |
ми |
гри |
зе |
|
|
на |
пле |
чі |
ве |
сну |
ве |
зе |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: спати – зазвати, все – несе, дрімає – грає, блакить – сидить, сміється – в’ється, гризе – везе.