СТРУМОК
|
— Ти куди біжиш, струмок? — Через поле у ярок.
— І зупинишся в ярку? — Ні, звідтіль в Десну-ріку! |
— А з Десни-ріки куди? — До Дніпрової води.
— Попливу Дніпром у море, — в море Чорне, неозоре. |
Тема: поетичний діалог зі струмком.
Головна думка: «попливу Дніпром у море, — в море Чорне, неозоре».
Мета: замилування гармонією в природі.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «море Чорне неозоре».
Риторичні запитання: «Ти куди біжиш, струмок?», «І зупинишся в ярку?», «А з Десни-ріки куди?».
Уособлення: «біжиш струмок».
Метафора: «Попливу Дніпром у море».
Зменшувальні суфікси: «ярок».
Повтори: «у море, в море».
Інверсія: «в море Чорне, неозоре».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: двовірш.
Віршовий розмір: тристопний ямб.
|
ти |
ку |
ди |
бі |
жиш |
стру |
мок |
|
че |
рез |
по |
ле |
у |
я |
рок |
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (АА).
Рими: струмок – ярок, ярку – ріку, куди – води, море – неозоре.
Поетичний діалог зі струмком.
Якщо то весняний струмок, тоді він радіє весні, бо з її початком починається його казкова подорож через ярок у Десну-ріку, а потім Дніпром до Чорного моря. Якщо то звичайнісінький малий струмок, що пробився з-під землі, він також не може не радіти, бо саме зі струмків починаються великі водойми.
А хто може розмовляти зі струмком? На мою думку, з ним могла розмовляти земля-матір – володарка кругообігу води у природі.
Напиши, які моря, гори й річки в Україні
Чому Дніпро називають символом України?