ЛІСОВЕ КОРІННЯ

Яке химерне лісове коріння!

Попід ногами скрізь його сплетіння.

Ось корінець, мов каченя бокате:

є дзьоб і вічка, й білі ноженята.

 

А цей — мов равлик, цей немов лисиця.

Цей випуклий — смішна залітна птиця.

Так можна цілий день ходить в діброві

і зустрічати постаті казкові.

                      (Ткаченко В.)

Тема: поетична розповідь про враження від лісового коріння.

Головна думка: «так можна цілий день ходить в діброві і зустрічати постаті казкові»

Мета: навчити бачити неповторність природи.

 

Художні засоби

Епітети: химерне коріння, каченя бокате, смішна залітна птиця, постаті казкові.

Метафора: «попід ногами скрізь його сплетіння», «зустрічати постаті».

Порівняння: «корінець, мов каченя», «цей — мов равлик, цей немов лисиця»

Риторичний оклик: «Яке химерне лісове коріння!»

Перелічення: «є дзьоб і вічка, й білі ноженята»

 

Кількість строф: дві

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб

я

ке

хи

мер

не

лі

со

ве

ко

рі

ння

по

під

но

га

ми

скрізь

йо

го

спле

ті

ння

U_/U_/U_/U_/U_/U

U_/U_/U_/U_/U_/U

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: коріння – сплетіння, бокате – ноженята, лисиця – птиця, діброві – казкові.

      

У невеликому вірші поетеса неповторно розказала про свої враження від лісу. У звичайнісінькому сплетінні лісового коріння вона зуміла  побачити казкові постаті різних тварин. А чому б читачу не піти у ліс на прогулянку… Цікаво, що чи кого він там бачитиме…