КОГО БЕРУТЬ У КОСМОНАВТИ
|
Скажу вам, космонавтом не кожен зможе бути: їм Землю ледве видно і геть-геть-геть не чути.
У космосі чужому, у космосі німому буває трохи сумно і хочеться додому. І хочеться на землю ступити, й навіть сісти, і хочеться до мами, і смачно попоїсти.
|
Бо там немає каші і смажених опеньків, з харчів там тільки паста у тюбиках маленьких. Там іграшок немає і музика не грає, хоча ніхто не сварить, але й не пригортає.
Ну як не занудьгуєш? Ну як тут не заплачеш? Тим більше, що не чує ніхто тебе й не бачить. Тому-то в космонавти, для боротьби з нудьгою, беруть лише веселих — таких, як ми з тобою! (Дерманський С.) |
Тема: поетичний монолог про майбутніх космонавтів.
Головна думка: «Тому-то в космонавти… беруть лише веселих».
Мета: заклик з радістю йти по життю.
Художні засоби
Епітети: космосі чужому, космосі німому.
Метафора: «боротьби з нудьгою».
Порівняння: «веселих — таких, як ми з тобою».
Повтори (анафора): «У космосі…», «І хочеться …», «Ну як…».
Повтори: «геть-геть-геть».
Риторичні запитання: «Ну як не занудьгуєш?», «Ну як тут не заплачеш?».
Кількість строф: чотири
Вид строфи: восьмивірш
Віршовий розмір: тристопний ямб
|
то |
му |
то |
в ко |
смо |
нав |
ти |
|
для |
бо |
ро |
тьби |
з нудь |
го |
ю |
|
бе |
руть |
ли |
ше |
ве |
се |
лих |
|
та |
ких |
як |
ми |
з то |
бо |
ю |
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
Рими: бути – чути, чужому – німому – додому, сісти – поїсти, немає – грає, сварить – пригортає, нудьгою – тобою
Чому не кожен може бути космонавтом:
|
На думку героїв вірша |
Насправді |
|
Космонавтами можуть бути тільки веселі люди. Бо там нема звичних умов життя, рідних людей чи друзів, буває сумно, а оптимізм допоможе подолати неприємності, що не подобаються. |
Відповідальна професія вимагає бути здоровим, сильним, відважним, розумним, і, звичайно, оптимістичним |