НОВЕНЬКА
Сьогодні в третій клас до нас прийшла «новенька» в перший раз. Зайшла, весела й радісна, і всім сказала: — Здрастуйте!..
Що в класі почало-о-ся! Одразу з місць своїх посхоплювались хлопці, мов хто підкинув їх.
Спочатку всі ходили і голосно свистіли, а потім по хвилини дві стояли всі на голові, а потім дехто по рядах пройшовся пішки — на руках, а потім кожний з нас робив усе, що вмів і що не вмів!.. |
Не звівся із-за парти лиш наш Юрко, відмінник. Він кинув нам: — Ну й жарти! — і встав поволі, чинно та до «новенької» сказав: — А що! Сідаймо разом? — І та — диви, яка! — погодилась одразу...
«Ну що ж! Не дуже й треба!» — подумав я про себе. І вирішив — до літа відмінником зробитись! (Анатолій Костецький) |
Тема: поетична розповідь про зустріч третьокласників з новою ученицею.
Головна думка: «Не хвалися силою, а хвалися вмінням».
Мета: заклик не хвалитися силою, а хвалитися вмінням.
Художні засоби
Епітети: встав чинно.
Метафора: «робив усе, що вмів і що не вмів», «відмінником зробитися».
Порівняння: «посхоплювались хлопці, мов хто підкинув їх»
Риторичний оклик: «Ну й жарти!», «А що!», «І та — диви, яка!», «Ну що ж! Не дуже й треба!», «І вирішив — до літа відмінником зробитись!».
Метонімія: прийшла «новенька».
Кількість строф: п’ять
Вид строфи: чотиривірш (катрен)
Віршовий розмір: тристопний ямб
ну |
що ж |
не |
ду |
же й |
тре |
ба |
по |
ду |
мав |
я |
про |
се |
бе |
/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/
Точні рими: своїх – їх, ходили – свистіли, дві – голові, рядах – руках, робив – вмів, парти – жарти
У вірші автор розповідає про подію в школі – третьокласники зустрічають нову ученицю. Жартівливий та повчальний вірш про те, щоб, якщо вже хвалишся, то хвалитися не силою, а своїми вміннями.