ЯК АНДРІЙКО ВЧИВСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ
|
Щоб заходить в Інтернет, щось цікаве взнати, дуже хочу я планшет. Та де гроші взяти?
З цим питанням непростим я звернувсь до тата. Відповів мені татусь: — Треба зачекати. Річ ця надто дорога. Будем відкладати.
Увірвавсь мені терпець: — Скільки ще чекати?! Від сьогодні я почну гроші сам збирати!
Мама на обід дає — все не витрачаю. От минає кілька днів — двадцять гривень маю.
А як гроші завелись, стало неспокійно: «Що б таке собі купити?» — думаю постійно.
А зі школи шлях лежить повз два магазини, зазирнув в один із них тільки на хвилину, та незчувся, як зробив сам собі я шкоду: чипсів пачечку купив, ще й солодку воду.
Гроші витратив усі, поза тим найгірше — закололо в животі через кепську їжу.
Починаю знову я на планшет збирати. Трохи в мами попросив, а тоді — у тата. |
На Різдво так гарно я колядував, що аж двісті гривень в гаманець поклав.
Знову шлях лежить мій повз ті магазини. Зазирнув туди я тільки на хвилину.
Сам не знаю, як купив комікс і лінійку. Три машинки, пістолет... Знову ні копійки!
От покупки я розклав і тепер гадаю: Комікс швидко прочитав, а лінійку мав я.
Десь машинки розгубив, пістолет зламався. І навіщо це купив? Знов планшет відклався.
Твердо вирішив собі: марнотратства досить! Я ощадливий тепер до речей і грошей.
Перш ніж купувати щось, добре обміркую: чи потрібне це мені, чи не пошкодую.
І до того ж я завів дуже добру звичку: відкладати день у день гроші у скарбничку.
Як завжди, мій шлях лежить повз два магазини і заходжу я туди справді на хвилину — подивитись на планшет: ось він, мій хороший! Неодмінно назбираю я на тебе гроші! (Галина Джемула) |
Тема: поетична гумористична розповідь про те, як герой збирав кошти на планшет.
Головна думка: «Твердо вирішив собі: марнотратства досить»
Мета: засудження марнотратства та схвалення бережливості.
Художні засоби
Епітети: питанням непростим, солодку воду, кепську їжу, добру звичку, планшет хороший, твердо вирішив.
Персоніфікація: «шлях лежить», «гроші завелись».
Метафора: «увірвавсь терпець», «зробив сам собі я шкоду», «завів звичку», «планшет відклався».
Метонімія: «заходить в Інтернет».
Літота (применшення): «зазирнув… тільки на хвилину».
Повтори (рефрен):
«повз…
«зазирнув..
Тільки на хвилину…
сам…»
Повтори (анафора): «чи…»
Повтори: «день у день»
Риторичні оклики: «Від сьогодні я почну гроші сам збирати!», «Твердо вирішив собі: марнотратства досить!», «…ось він, мій хороший!», «Неодмінно назбираю я на тебе гроші!»
Риторичні запитання: «Та де гроші взяти?», «…Скільки ще чекати?!», «І навіщо це купив?»,
Зменшувальні суфікси: татусь, пачечку.
Кількість строф: сімнадцять
Вид строфи: чотиривірш (катрен)
Віршовий розмір: тристопний хорей
|
на |
Рі |
здво |
так |
гар |
но |
|
я |
ко |
ля |
ду |
вав |
|
|
що |
аж |
дві |
сті |
гри |
вень |
|
в га |
ма |
нець |
по |
клав |
|
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_
/_U/_U/_U/
/_U/_U/_
Римування: перехресне (АВАВ)
Щоб заходить в Інтернет,
щось цікаве взнати,
дуже хочу я планшет.
Та де гроші взяти?
Рими: Інтернет – планшет, взнати – взяти, зачекати – відкладати, чекати – збирати, витрачаю – маю, неспокійно – постійно, зробив – купив, шкоду – воду, колядував – поклав, магазини – хвилину, лінійку – копійки, розклав – прочитав, розгубив – купив, зламався – відклався, обміркую – пошкодую, звичку – скарбничку, хороший – гроші.
Труднощі, з якими довелося зіткнутися Андрійкові.
Маючи трохи грошей, Андрійкові спочатку кортіло щось купити. Першого разу в магазині придбав «кепську їжу» чипси, солодку воду, вдруге – комікс, лінійку, три машинки, пістолет. Проте вони були непотрібні, а від продуктів «закололо в животі». Як у казці, на третій раз Андрійко також на хвилину забіг у крамницю, проте тільки для того, щоб подивитися на омріяну річ. Її він обов’язково матиме, коли не буде марнотратником.