Тема: розповідь про гру в шашки дівчинки Улі із хворим сусідським хлопчиком.
Головна думка: «за одного битого двох небитих дають».
Мета: заклик не бути байдужими до немічних.
Будова оповідання
Зачин: «У Києві, в одному з наймальовничіших куточків…»
Основна частина: «Одного разу, вертаючись додому, …»
Кінцівка: «Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила…»
План
1. Русанівка – мальовничий куток Києва.
2. Уля з бабусею виходили на прогулянку.
3. Уля побачила незнайомого хлопчика.
4. Знайомство зі сусідом.
5. Уля пропонує гру в шашки.
6. Маленький шанс перемогти.
7. Рішення дівчинки навмисно програти.
8. Завзятий опір наполегливого хлопчика.
9. Уля захопилася грою і виграла.
10. Пропозиція дівчинки щодня грати в шашки.
11. Уля покотила візок по доріжці.
Персонажі: дівчинка Уля та її новий сусід – хворий хлопчик.
Цитатна характеристика Улі
|
Любить прогулянки на природі |
«Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям» |
|
Любить читати книжки |
«Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали казки на лавочці» |
|
Небайдужа, товариська |
«Ти що, наш сусід? — підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила» |
|
Захоплюється мальовничою красою рідного краю |
«А чого ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! І мало не до самісінького неба б'ють водограї» |
|
Розрізняє тактовність у спілкуванні |
«Уля зрозуміла, що повелася не зовсім тактовно» |
|
Співчутлива, чуйна людина |
«У душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика» |
|
Намагається порозумітися |
«Щоб хоч якось загладити свою необачність, вона легенько доторкнулася до його руки й запитала: — А хочеш, пограємо в шашки?» |
|
Весела, привітна |
«О, не бійся, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля» |
|
Активна, швидка |
«Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці» |
|
Великодушна |
«Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти». «Вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його» |
|
Гарний гравець у шахи, наполеглива у тренуванні |
«Уля навчилася грати в шашки пів року тому й так натренувалася, що інколи навіть вигравала в самого тата» |
|
Завзята у грі, захоплюється шашками |
«Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір» |
|
Товариська, приязна, щира |
«Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов'язково натренуєшся» «Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його по асфальтовій доріжці» |
Цитатна характеристика хлопчика
|
Хворий, не може ходити |
«Він сидів у легенькому, на велосипедних колесах візку, під легким шатриком від сонця, а на колінах у нього лежала груба, з барвистою обкладинкою книжка». «У мене хворі ноги» |
|
Сумний, зажурений |
«Він був якийсь примарнілий на личку, сумний і до всього байдужий» |
|
Змінив місце проживання |
«Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено й наче знехотя відповів хлопчик» |
|
Поганий гравець у шахи, самокритичний |
«Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній» |
|
Наполегливий, завзятий у грі |
«Тим часом хлопчик виявив наполегливий характер. Він чинив завзятий опір» |
|
Уміє признавати поразки |
«Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, ніяково усміхнувшись, звів догори руки на ознаку того, що здається» |
Власне продовження історії
Потім повернула до під’їзду. На його порозі стояла радісна бабуся. Вона пишалася своєю чуйною онукою.
Наступного ранку по сніданні на прогулянку подихати свіжим повітрям бабуся та Уля вийшли не самі. Вони мали твердий намір показати хлопчику мальовничу Русанівку, де тепер він житиме. Уля та бабуся по черзі котили візок порослим вербами каналом, уголос читали книжку на знайомій лавочці. Залюбки спостерігали за галасливими табунцями чайок і диких качок, що супроводжували відпочивальників на човнах. Хлопчикові було дуже цікаво. Тепер його примарніле лице не здавалося сумним, бо воно світилось радістю. Він був щасливий у товаристві нових сусідів.
Хлопчик з Улею стали гарними друзями. Вони майже щодня грали у шашки. Наполегливо тренуючись, хлопчик став вправним гравцем. Тепер Улі треба було дуже постаратися, щоб виграти. Незабаром другові дівчинки зробили операцію. Він знову міг ходити.
ГРА В ШАШКИ (оповідання Анатолія Григорука)
Доведи, що Уля була чуйна дівчинка і швидко зрозуміла, як розважити хлопчика…