Аналіз літературної казки «Економія слів» Галини Павлишин (тема, головна думка, мета, будова, план, ознаки казки, цитатна характеристика персонажів)

Тема: розповідь про лінивого бука, який економив слова та ображав інших.

Головна думка: «небагатослівність — це добре, але є ризик, що мене можуть зрозуміти не так, як я того хотів».

Мета: заклик бути гарним співрозмовником.

Будова казки

Зачин: «Навколо круглого майданчика росло доволі багато дерев…».

Основна частина: «Знайомтеся — сорокарічний Бук…»

Кінцівка: «Його полонили тяжкі думи…»

План

1. Дерева навколо майданчика.

2. Знайомтеся — сорокарічний Бук.

3. Бабка повідомляє про феєрверк.

4. Букове «фе» для бабки.

5. Руде звірятко плаче на гілці Бука.

6. Дерево не спромоглося заспокоїти.

7. Звірятко у відчаї пострибало світ за очі.

8. Бук усвідомив свою помилку.

9. Варто висловлювати думки уголос.

Головний персонаж: дерево Бук.

Другорядні персонажі: Бабка, Білченя.

Ознаки казки

Персонажі дерево, комаха, звірятко наділені людськими рисами, розмовляють людською мовою.

Казкові імена персонажів: Бук, Бабка, Білченя.

Магічне число: сорокарічний.

У казці добро завжди перемагає зло.

Цитатна характеристика Бука.

Опис	«Він має сріблястий стовбур і красиве листя»
Старий	«Знайомтеся — сорокарічний Бук» «Ще в юності він вирішив економити слова»
Неуважний	«Бук постійно сонний і дуже неуважний»
Поганий співрозмовник	«Він вирішив економити слова, тому рідко договорює фрази до кінця. До того ж його інтонація завжди незмінна»
Слідує поганим звичкам	«Ось і цього ранку Бук не зрадив своїй звичці»
Лінивий, замкнутий, не ділиться своїми думками	«Феєрверк — це добре...» — хотів було підтримати розмову Бук. Проте з неуважності та завдяки звичайним лінощам видав лише: — Фе...» «Не треба сумувати і вигадувати собі проблеми. Твоя сім'я теж тебе любить. Не плач, будь ласка... » — Бук хотів підбадьорити Білченя, але не спромігся на більше ніж: — Не треба»
Не відчуває своєї провини	«Дивна якась» «Звірятко у відчаї зіскочило на землю і пострибало світ за очі»
Має добрі думки, але не вміє їх правильно висловити, тому на ділі виглядає поганим	«Проте ніхто, крім самого дерева, так і не дізнався справжнього змісту цього короткого послання»
Замислюється над своєю поведінкою	«Бук усвідомив, що його, мабуть, зрозуміли не зовсім правильно», «Його полонили тяжкі думи»
Вирішує бути гарним співрозмовником	«Варто мені побільше висловлюватися вголос, а то ніхто ніколи не дізнається, які геніальні думки живуть у моїй голові»

Цитатна характеристика Бабки

Активна комаха	«Обіч майданчика пролітала Бабка, голосно повідомляючи»
Відкрита, привітна	«Сьогодні у місті свято! Я чула, що буде феєрверк! Прокидайтеся! Такого ви ще не бачили!»
Ображена словом Бука	«Бабка образилася і полетіла далі»

Цитатна характеристика Білченяти

Активне звірятко	«Раптом на одну з гілок Бука заскочило руде звірятко»
Заплакане, схвильоване	«З його великих оченят бігли сльози»
Відчуває несправедливість	«Чому все так несправедливо? — тихенько повело воно»
Любить свою родину	«Я люблю всіх своїх родичів»
Самокритична	«Я постійно відчуваю себе тягарем для них»
Невпевнена, розгублена	«А може, я даремно журюся?», «І варто. повернутись, і все буде добре?»
Недооцінює себе	«Може, і від мене є якась користь?»
У відчаї	«Звірятко у відчаї зіскочило на землю і пострибало світ за очі»

ЕКОНОМІЯ СЛІВ (Галина Павлишин)

Навколо круглого майданчика росло доволі багато дерев, але ця історія — лише про одне з них.

Знайомтеся — сорокарічний Бук. Він має сріблястий стовбур і красиве листя. Та найцікавіше — це його манера¹ спілкування. Бук постійно сонний і дуже неуважний. Ще в юності він вирішив економити слова, тому рідко договорює фрази до кінця. До того ж його інтонація² завжди незмінна. Ось і цього ранку Бук не зрадив своїй звичці.

Обіч³ майданчика пролітала Бабка, голосно повідомляючи:

— Сьогодні у місті свято! Я чула, що буде феєрверк! Прокидайтеся! Такого ви ще не бачили!

«Феєрверк — це добре...» — хотів було підтримати розмову Бук. Проте з неуважності та завдяки звичайним лінощам видав лише:

— Фе...

Бабка образилася і полетіла далі.

«Дивна якась», — вирішив Бук, та з увічливості промовчав.

Раптом на одну з гілок Бука заскочило руде звірятко. З його великих оченят бігли сльози.

— Чому все так несправедливо? — тихенько повело воно. — Я люблю всіх своїх родичів, але ми всі живемо в одному маленькому дуплі. Я постійно відчуваю себе тягарем для них, — сльози котилися по рудому пушку Білченяти і капали на гілку Бука. — А може, я даремно журюся? Може, і від мене є якась користь? І варто. повернутись, і все буде добре? Повернутись.

«Не треба сумувати і вигадувати собі проблеми. Твоя сім'я теж тебе любить. Не плач, будь ласка... » — Бук хотів підбадьорити Білченя, але не спромігся на більше ніж: — Не треба.

Звірятко у відчаї⁴ зіскочило на землю і пострибало світ за очі.

Проте ніхто, крім самого дерева, так і не дізнався справжнього змісту цього короткого послання. Бук усвідомив, що його, мабуть, зрозуміли не зовсім правильно.

Його полонили тяжкі думи: «Небагатослівність — це добре, — сказав Бук сам собі. — Але є ризик, що мене можуть зрозуміти не так, як я того хотів. Варто мені побільше висловлюватися вголос, а то ніхто ніколи не дізнається, які геніальні думки живуть у моїй голові».

1. Манера — звичка.

2. Інтонація — мелодійність, темп мовлення, зміна звучання голосу.

3. Обіч — поруч.

4. Бути у відчаї — відчувати, переживати сильний душевний біль, безвихідність становища.