Аналіз вірша «Прощальний танок» Миколи Сингаївського (тема, головна думка, мета, художні засоби, віршовий розмір, римування, рими)

ПРОЩАЛЬНИЙ ТАНОК

Танцюють граки. Танцюють граки,

аж гомін¹ стоїть на осінніх лугах.

І тануть у небі летючі хмарки,

коли в них пірнає збентежений² птах.

Злітають у небо — і грудкою вниз,

і колом веселим кружляють навкруг.

Аж гнеться над ставом шумкий верболіз³,

і ніби травою вгинається луг.

То птиці прощаються з літом своїм,

лежить їм далекий до вирію шлях.

Для них тут солодкі стернища⁴ і дим,

ще й хочуть награтися в рідних полях.

Та знову танок свій ведуть залюбки,

і видно, і чути мені звіддаля...

Танцюють граки. Танцюють граки,

і чує грачине гуляння земля.

(Микола Сингаївський)

^{1. Гомін — безладний шум, гамір.}

^{2. Збентежений — той, який хвилюється, тривожиться.}

^{3. Верболіз — кущі або дерева з довгими гнучкими гілками, що ростуть біля води.}

^{4. Стернище — поле, на якому зібрали хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їхні стебла.}

Тема: поетична розповідь про граків, які збирались у вирій.

Головна думка: «то птиці прощаються з літом своїм, лежить їм далекий до вирію шлях»

Мета: розповісти про міграцію граків.

Художні засоби

Епітети: осінніх лугах, летючі хмарки, збентежений птах, колом веселим, шумкий верболіз, далекий шлях, солодкі стернища, рідних полях.

Персоніфікація: птиці прощають, хочуть награтися, танок ведуть, танцюють; гомін стоїть; вгинається луг; земля чує.

Метафора: «тануть хмарки», «пірнає птах», «грачине гуляння».

Повтори: «Танцюють граки».

Інверсія: «Аж гнеться над ставом шумкий верболіз», «Танцюють граки».

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

Віршовий розмір: тристопний амфібрахій

і	та	нуть	у	не	бі	ле	тю	чі	хмар	ки
ко	ли	в них	пір	на	є	збен	те	же	ний	птах

/U_U/ U_U/ U_U/ U_

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: граки – хмарки, лугах – птах, вниз – верболіз, навкруг – луг, своїм – дим, шлях – полях, залюбки – граки, звідаля – земля.

Рядки вірша	Пояснення
«…пірнає збентежений птах»	Зазвичай у жовтні чи листопаді граки готуються до перельоту. У цей час вони виглядають збуджено.
«…гомін стоїть на осінніх лугах», «чує грачине гуляння земля»	Восени численні особини парять в небі і кричать, сигналізуючи, що пора відлітати.
«Злітають у небо — вниз»	Коли граки літають високо зграями і опускаються стрімко на землю – на дощ. Птахи відлітають у пору дощів – пізно восени.
«і видно, і чути мені звіддаля»	Потім збиваються зграями і відправляються в далекий шлях.
«хочуть награтися в рідних полях», «колом веселим кружляють навкруг»	У птахів є улюблена гра. Вони бігають або літають один за одним, передаючи предмети.
«Для них тут солодкі стернища і дим»	Услід за трактором чи комбайном на стерню сідають зграї граків, де знаходять поживу. Усе частіше птахів можна бачити у населених пунктах.
«лежить їм далекий до вирію шлях»	Напрямок польотів граків різний, але основними зупинками зимівлі є Африка, Індія, Афганістан.