МОЯ ЧАРІВНА УКРАЇНСЬКА МОВА…

Моя чарівна українська мова,

в ній стільки неповторних, дивних слів.

А слово пригорнулося до слова —

і гай зелений співом задзвенів.

 

І небо волошково засиніє,

і засміється сонечко згори,

бо рідна мова все на світі вміє.

Ти вчи її і нею говори.

        (Надія Красоткіна)

Тема: поетична розповідь про українську мову.

Головна думка: «ти вчи її і нею говори».

Мета: спонукати до вивчення рідної мови.

 

Художні засоби

Епітети: чарівна мова, дивних слів, гай зелений, рідна мова.

Персоніфікація: «слово пригорнулося до слова», «засміється сонечко», «мова .. вміє».

Метафора: «гай співом задзвенів», «небо волошково засиніє».

Гіпербола: «все на світі вміє».

Риторичне звертання: «моя чарівна українська мова»

Анафора (єдинопочаток): «і гай.., і небо…, і засміється».

Інверсія: «і засміється сонечко згори».

 

Кількість строф: два

Вид строфи: катрен (чотиривірш).

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

і

не

бо

во

ло

шко

во

за

си

ні

є

і

за

смі

є

ться

со

не

чко

зго

ри

 

бо

рід

на

мо

ва

все

на

сві

ті

вмі

є

ти

вчи

ї

ї

і

не

ю

го

во

ри

 

/U_/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/U_/

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: мова – слова, слів – задзвенів, засиніє – вміє, згори – говори.

 

   У першій строфі лірична героїня замилувано говорить про українську мову, адже вона для неї чарівна («слово пригорнулося до слова — і гай зелений співом задзвенів»).

   У другій строфі мова йде про те, що завдяки мові можемо передати свої емоції,  знання, мрії та бажання («рідна мова все на світі вміє»). Зі всього сказаного випливає заклик опановувати мову («Ти вчи її і нею говори»).