Існує безліч талановитих людей. Проте чи кожен з них успішний? Як багато ти знаєш таких особистостей, якщо відкинути тих, кого вивчають у школі? 

    Ось тому я хочу розказати про Розу Паркс. Ця чорношкіра американка стала відомою постаттю у світі. Переконана у правоті та справедливості, жінка не побоялась суду. А згодом стала тією людиною, одна лише присутність котрої надихнула багатьох на зміни в тогочасному суспільстві. 

    Якщо ти досі не знаєш хто це, то можу тобі розповісти. Роза Паркс – це перша людина в світі, яка підняла питання щодо рівних прав темношкірого і білошкірого населення. Її єдина і лаконічна відповідь "Ні" на прохання поступитися місцем чоловікові з білою шкірою в громадському транспорті заставила багатьох задуматись щодо рівності людей. Лише одним словом, вона змінила хід історії США та усього світу. 

    Сучасники описують цю жінку "скромною та сором'язливою" і водночас "сміливою, мов левиця". Інші висловлюються про її "рішучу стриманість" і "тиху стійкість". Але що означає бути тихим, але стійким? Як можна бути сором'язливою та сміливою водночас? Сама ж Роза називає себе в біографії "мовчазною силою". А справді. Як тиша може бути сильною? І нащо вона здатна? Саме такі уявлення своїми діями Роза довела суспільству. 

    Велику підтримку Розі Паркс склав Мартін Лютер Кінг-молодший, ставши голосом її ідеї. Якби така подія сталась з ним, мало хто б звернув увагу на обурення грізного оратора. А ось відмова тихої, тендітної жінки, котра обирає мовчання, коли не викликає серйозних підстав поводитися інакше, одразу зацікавлює, дає привід замислитись над цією ситуацією. 

    Звичайно, цим подвигом Роза прославилась. Проте чи стала вона успішна? Я вважаю, що так, адже добившись свого, вона заставила поміняти тогочасний світогляд людини. Її дії привели до загального визнання, що всі люди рівні незалежно від кольору шкіри.