Казка про частини мови.
Колись дуже давно сталась неймовірна пригода. Так давно, коли ще не було лихих людей та не замикалися один від одного сусіди.
Якось десять частин мови покинули далеку Морфологію. Іменник, Прикметник, Займенник, Дієслово, Прислівник, Числівник, Частка, Прийменник, Сполучник та Вигук вирішили здійснити нічну прогулянку планетою людей. На узліссі вони побачили невелику ошатну хатину. Там проживав талановитий художник. Його, як усіх людей, у цей час огорнув міцний – міцний сон. Тому незвані гості змогли тихенько пробратись на горище.
Там частини мови вперше побачили справжню художню картину. А ще на ній був зображений гарний великий замок з багатьма кімнатами! Саме про таке житло вони мріяли! На картині художника їх зможе побачити багато людей! Так люди дізнаються про частини мови!
Швидко поселенці розселились по квартирах в будинку художника. Шість самостійних частин мови зайняли багато кімнат, щоб змогли уміститись усі їхні форми, бо вони можуть змінюватись за відмінками, родами, числами, відмінами тощо. На першому поверсі поселились прислівник біля дієслова, на другому поверсі – прикметник з іменником, як вони найчастіше поєднуються в словосполученні. «Сусідство» на третьому поверсі поповнили числівник зі займенником. Незмінним трьом службовим частинам мови затишно в невеликих кімнатах. На розкішному зеленому дереві поселився емоційний вигук.
Вранці художник пішов домальовувати свою картину. Але що це? Він не повірив своїм очам! Будинок його мрії уже повністю заселений незвичайними мешканцями з Морфології. Щасливий художник показав незвичайну картину усім людям. Так вони навчились розрізняти частини мови.
Відтоді служать людям шість самостійних частин мови. Усі предмети називають іменники, а їхні ознаки – прикметники. Дієслова показують дію до предмета, а займенники вказують на особу. Числівники допомагають при лічбі, а ознаку дії підказують прислівники. А зв’язують різні слова між собою, звичайно, три службові частини мови: частка, прийменник, сполучник. Як дзвін, щиро до всіх лунає вигук.