Моя пригода на озері. Твір.

      Мені подобається літо. Погода тепла, тому можна чудово відпочити.
     Одного такого дня наша сім'я відправились на озеро. Я одразу пішла купитись. Певна річ, тоді ще не вміла плавати. Я дивилась на вправне плавання тата. Мені захотілось зробити те саме. Помаленьку пішла далі. І тут відчула, що мої ноги не торкаються дна. Озирнулась, побачила берег і швидко замахала руками та ногами. На мій подив - попливла. Я не повірила сама собі. Тато дуже хвилювався за мене і зрадів, що його донька не розгубилася. На березі з гордістю поділилась своїм відкриттям. Після тривалих тренувань навчилась добре плавати.
      Хоч вже збігло чимало часу, я  досі з радістю згадую цей день.  
План.
1. Час відпочинку.
2. Сім'я на озері.
3. Мій тато - вправний плавець.
4. Я попливла!
5. Незабутні враження.

Пригода на озері

   Одного літа я відпочивав у бабусі на селі. Недалеко від її будинку є невелике озерце. Там плаває свійська птиця. Ми з братом любимо гуляти берегом водойми.

   Якось ми знову вдвох прийшли до озера. Того дня за нами поплентався сусідський песик Бровко. Раптом на нас засичав чийсь гусак, витягнув довгу шию. Ми тоді добряче перелякалися і дали драпака. А гусак, відчувши себе на коні, за нами подався, біжить, сичить… Ось-ось наздожене… Тільки сусідський пес Бровко не розгубився. Голосно загавкав і побіг у нашу сторону. Зі страшним виглядом став перед нападником, і тепер вже гусак давав драла.

    З того часу Бровко – наш вірний друг. Ми з братом підгодовуємо його бабусиними смаколиками.

    Того дня ми спали без задніх ніг. А тепер без Бровка гуляти на березі озера – вже ні ногою.

 

 

Озеро Світязь