Людяність – це дуже широке поняття.

     Воно включає в себе любов, увагу до людини. Проявляється у повсякденних непомітних вчинках. Побігти в аптеку за лікарствами для хворого, розрадити у важку хвилину, не лишити на самоті, приділити частину свого часу. Дати місце у транспорті старшій чи немічній людині, допомогти нести важкі сумки, перевести через дорогу. Тепле привітання з усмішкою допоможе поділитися своїм хорошим настроєм з іншим.

    Людяність – це альтруїзм (доброта). Приклад нам показують волонтери, котрі безкорисливо допомагають усім, хто цього потребує. Рука допомоги нужденному, милостиня тому, хто її просить – прояв милосердя. Меценатство – шлях свого вкладу в розвиток  культури своєї держави та народу. 

  Людяність – це повага до людської особистості. Не кричати, не сваритися, не прозиватися, не ображати інших – такою повинна бути поведінка школярів.

   Добре ставлення до всього живого – теж аспект людяності. Взимку підгодувати пташку, майструвати годівниці, не пройти байдуже повз пораненої тваринки, не залишати на вулиці своїх домашніх улюбленців, коли вони стануть старими та хворими, не знущатися над бездомними собаками.

   Всесвітньовідома «Загальна декларація прав людини» визначає загальні положення людських цінностей  та їх захисту. Людське життя – головна цінність. Тому бути людяним – це бути проти війни, вбивств, злочинів.

   Таким чином, людяність – це моральність, доброта, совість (боротьба між добром та злом). А твоє гарне ставлення до інших буде запорукою доброго ставлення інших до тебе.