Легенда про білі лілії.

  Мені знайомі різні легенди про рослини. Одна із них мене особливо вразила своєю трагічністю. Легенду про білі лілії я хочу переповісти.

  Це було у давнину, коли на українські села нападали татарські орди. Палали села, проливались кров та сльози, лунали благання матерів. Молодих хлопців та дівчат вороги забирали в неволю.

  В одному мальовничому селі росли і розквітли вродою дівчата. Були добрими та працьовитими. Одного дня напали татари. Щоб не стати полонянками, дівчата побігли до глибокої річки. На світанку на тому місці, де темна вода навіки сховала їх від ворогів, з'явились білі пуп'янки невідомих квітів. Під ніжним промінням лагідного сонця вони розквітли білосніжним цвітом.  Здавалося, що то дівчата показали свої гарні лиця. Темний вечір нагадав їм татарську тьму. З острахом вони сховали свої білі личка. Люди назвали ці чудові водні квіти білими ліліями. Інша назва - біле латаття.

  З першим промінням сонця рослини вітають світло і завжди ввечері закривають свої квіти від темряви.