Свою першу писанку я розмалювала в класі на уроці трудового навчання. Спочатку вчителька розповіла, якими можуть бути писанки. Саме тоді дізналась, що кожен значок – це знакові символи нашого народу ще зі сивої давнини. 

   Удома кожен учень підготував яйце. Для цього великою голкою зробила дві дірки з протилежних сторін, видула білок та жовток. На ранок готова шкаралупа була зовсім сухою. 

  На уроці вчителька запропонувала для початку малювати нескладний геометричний малюнок з трьох кольорів. Спершу олівцем розділила поверхню яйця на декілька  частин. Для цього провела на ньому умовний екватор та меридіани, які бачила на глобусі. Саме роблячи писанку, зауважила, що неспроста яйце здавна вважалося символом життя. 

     Щоб зберегти білі лінії, спочатку писачком з розігрітим воском провела їх на поверхні. Тут учителька слушно зауважила, що кольори на  писанку треба наносити від найсвітлішого до найтемнішого. Далі занурила яйце на декілька хвилин у жовту фарбу. Потім протерла паперовою  серветкою поверхню, замалювала воском фігури, які мають залишатися жовтими. Занурила поверхню в блакитний колір, знову протерла паперовою  серветкою поверхню.

    Так зробила свою першу біло-жовто-блакитну писанку. Найкращі писанки вчителька відібрала для виставки. Своєю ж я потішила дорогих батьків. 

    Писанкарство – давнє українське мистецтво. Я була дуже щаслива, що прилучилась до цієї благородної справи.